ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2026 року
м. Київ
справа № 420/28251/24
адміністративне провадження № К/990/49402/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року (ухвалене суддею-доповідачем Андрухівим В.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії за період з 01 квітня 2014 року по 07 серпня 2022 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01 квітня 2014 року по 07 серпня 2022 року з компенсацією втрати частини доходів;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати ОСОБА_1 пенсії у межах суми стягнення за один місяць.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у жовтні 2009 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Севастополі позивачу призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), однак з березня 2014 року, у зв`язку із тимчасовою окупацією АРК та м. Севастополь, виплата пенсії була припинена. В подальшому, на виконання судового рішення у справі №420/30552/23, Управління взяло позивача на облік та відновило виплату пенсії за вислугу років з 07 серпня 2022 року, однак протиправно не виплатило заборгованість пенсії за період з 01 квітня 2014 року по 07 серпня 2022 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії за період з 01 квітня 2014 року по 07 серпня 2022 року.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01 квітня 2014 року по 07 серпня 2022 року.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що виплату призначеної позивачу пенсії з 01 квітня 2014 року було припинено за відсутності передбачених законом підстав та без прийняття відповідного рішення органом Пенсійного фонду України. Суди зазначили, що після відновлення виплати пенсії з 07 серпня 2022 року відповідач не виплатив позивачу належні суми пенсії за попередній період, а тому відмова в їх нарахуванні та виплаті є протиправною. Водночас вимоги про компенсацію втрати частини доходів визнано передчасними, оскільки спірну заборгованість на час розгляду справи ще не було виплачено.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
6. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 7, 52 Закону №2262-XII, пункту 1 частини першої статті 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VII, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 08 червня 2016 року №365 (далі - постанова КМУ №365), порушив вимоги статей 122, 242 КАС України, а також не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, від 29 березня 2024 року у справі №460/17904/23.
7. Управління наголошує, що позивач звернувся до суду лише у 2024 році, вимагаючи перерахунку за період з 2014 року. Пенсія є щомісячним платежем, тому про її розмір позивач мав знати щомісяця.
Сервіси для юристів