ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2026 року
м. Київ
справа № 380/1417/20
адміністративне провадження № К/9901/30838/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С. А.,
суддів - Радишевської О.Р., Соколова В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження, як суд касаційної інстанції, адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби у Мостиському районі Львівської області та Державної казначейської служби України, за участю третіх осіб - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Мостиського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про стягнення шкоди, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 07 жовтня 2020 року (головуючий суддя - Курилець А.Р., судді: Большакова О.О., Качмар В.Я.),
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби у Мостиському районі Львівської області (далі - УДКС у Мостиському районі Львівської області) та Державної казначейської служби України (далі - Казначейство) про стягнення з Державного бюджету України на його користь шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним, шляхом списання з відповідного рахунку Казначейства 39972,83 грн.
1.1. Позов обґрунтовано тим, що з 22 вересня 2016 року йому, як судді у відставці, призначено та виплачується щомісячне довічне грошове утримання. З цього часу й до 27 лютого 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, де він перебуває на обліку, утримувало з його щомісячного довічного грошового утримання податок на доходи фізичних осіб, відповідно до абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України. Водночас зазначена норма Податкового кодексу України визнана неконституційною і втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 27 лютого 2018 року №1-р/2018. У зв`язку з цим, на думку позивача, йому завдана матеріальна шкода в розмірі утриманого податку за вказаний період, що, в силу вимог частини третьої статті 152 Конституції України, статей 1166, 1175 Цивільного кодексу України, підлягає відшкодуванню державою незалежно від вини органу Пенсійного фонду України, що діяв як податковий агент.
ІІ. Установлені судами обставини справи
2. Згідно з постановою Верховної Ради України від 08 вересня 2016 року №1515-VІІІ ОСОБА_1 звільнений з посади судді Мостиського районного суду Львівської області у відставку та з 22 вересня 2016 року отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
3. Згідно з довідкою Мостиського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17 травня 2018 року №260/02.22-11 за період з вересня 2016 року по лютий 2018 року включно, із сум його щомісячного довічного грошового утримання утримано податок на доходи фізичних осіб в сумі 39972,83 грн.
4. Як зазначено у цій довідці, оподаткування здійснювалося відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року № 1411-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій» та підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України із сум пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), що перевищували десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року; ставка податку - 18%.
5. Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
5.1. У пункті 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року № 1-р/2018 встановлено, що положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
6. У 2018 році ОСОБА_1 звернувся до Мостиського районного суду Львівської області з позовом про стягнення шкоди у виді утриманого податку з доходів фізичних осіб за період з 22 вересня 2016 року по лютий 2018 року в розмірі 39972,83 грн внаслідок визнання неконституційними положень абзацу першого підпункту 169.2.19. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання.
7. Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 31 жовтня 2018 року у справі № 448/1167/18 позов задоволено.
8. Постановою Львівського апеляційного суду від 18 жовтня 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції та закрито провадження у справі № 448/1167/18 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Управління державної казначейської служби України у Мостиському районі Львівської області, за участю третіх осіб: Головного управління Пенсійного фонду України Львівської області, Мостиського відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про стягнення шкоди. У цій справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби.
9. Предметом спору у цій справі є стягнення матеріальної шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
10. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року позов задоволено: стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом списання з відповідного рахунку Казначейства 39972,83 грн шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним.
10.1. Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок дії підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнаного Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року № 1-р/2018 неконституційним, позивач недоотримав належні йому виплати в розмірі 39972,83 грн, тому, відповідно до приписів статті 152 Конституції України, статей 22, 1175 Цивільного кодексу України завдана йому матеріальна шкода має бути відшкодована за рахунок коштів Державного бюджету України.
11. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено в позові.
Сервіси для юристів