Постанова ВАСУ від 20.02.2017 року у справі №800/587/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2017 року м. Київ справа № 800/587/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді суддів Кравцова О.В., Горбатюка С.А., Донця О.Є., Єрьоміна А.В., Мороза В.Ф., секретар судового засідання Слободян О.В., за участю: позивача ОСОБА_6, представника відповідача Мишковець О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_6 до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_8, про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2016 року ОСОБА_6 (надалі також - позивач) звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Президента України (надалі також - відповідач), в якому просив визнати повністю незаконним Указ Президента України № 479/2016 від 28 жовтня 2016 року «Про призначення ОСОБА_8 головою Київської обласної державної адміністрації» (надалі - Указ № 479).

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем із порушенням вимог статті 31 Закону України «Про державну службу».

Позивач також вказав, що оскаржуваний указ порушує його законне право як учасника конкурсу на доступ до правосуддя, оскільки був прийнятий до ухвалення судового рішення про оскарження результатів конкурсу.

У своїх запереченнях на даний адміністративний позов представник відповідача зазначила, що Указ № 479 прийнятий у межах наданих відповідачу повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У судовому засіданні ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав. Вказав, що Президент України, знаючи про оскарження результатів конкурсу, не витримавши тридцятиденний термін, фактично перебрав на себе додаткові повноваження та зловживаючи ними, прийняв Указ № 479.

Представник відповідача проти позову заперечувала, пояснила, що позивач оскаржує правовий акт індивідуальної дії, який стосується конкретно визначеної особи, породжує права і обов'язки лише для ОСОБА_8, оскільки адресований лише йому.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена, про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що позовні вимоги ОСОБА_6 не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

23 вересня 2016 року ОСОБА_6 подано документи для конкурсу на посаду голови Київської обласної державної адміністрації.

11 жовтня 2016 року були оприлюднені результати конкурсу на зайняття вакантної посади голови Київської обласної державної адміністрації, ним став - ОСОБА_8

Не погоджуючись із результатом вищезазначеного конкурсу, ОСОБА_6 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва.

13 жовтня 2016 року позивач відповідним зверненням повідомив Президента України про оскарження результатів конкурсу на зайняття вакантної посади голови Київської обласної державної адміністрації в судовому порядку.

25 жовтня 2016 року ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Комісії з питань вищого корпусу державної служби про скасування рішення (справа № 826/15959/16).

28 жовтня 2016 року Президентом України видано Указ № 479/2016 про призначення ОСОБА_8 головою Київської обласної державної адміністрації з 28 жовтня 2016 року.

Не погоджуючись із рішенням відповідача, ОСОБА_6 звернувся до суду із даним позовом.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваного рішення з огляду на наступне.

Питання призначення на посади голів місцевих державних адміністрацій врегульовано статтею 118 Конституції України та статтею 8 Закону України від 9 квітня 1999 року № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» (надалі - Закон № 586-XIV0).

Відповідно до частини четвертої статті 118 Конституції України голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посади і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Дану норму дублює і стаття 8 Закону № 586-XIV0.

Отже, питання призначення на посаду голови Київської обласної державної адміністрації віднесено до компетенції Президента України.

26 жовтня 2016 року Кабінетом Міністрів України направлено Президенту України подання про призначення ОСОБА_8 головою Київської обласної державної адміністрації відповідно до пропозиції Комісії з питань вищого корпусу державної служби за результатами конкурсного відбору.

На підставі вищезазначеного подання Президент України прийняв Указ № 479.

Таким чином, оскаржуване рішення було прийнято за наявності відповідних правових підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.