ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2016 року м. Київ К/800/3463/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Зайцева М.П., Приходько І.В.,розглянувши у письмовому провадженні
касаційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби
на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2012
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2012
у справі № 2а-1870/812/12 Сумського окружного адміністративного суду
за позовом Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка»
до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби (ОДПІ) (правонаступник Шосткінської МДПІ)
третя особа: Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2012, позов задоволено частково: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Шосткинської МДПІ Сумської області від 17.01.2012: № 0000072347 та № 0000042347 повністю, та від 17.01.2012 № 0000092347 в частині зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 522807,00 грн.
У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Позивач не реалізував своє процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, донарахування позивачу податкового зобов'язання із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 28.12.2011 № 2032/2330/14315351. Згідно з цим актом підприємство порушило норми пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст.5, пункту 6.1 ст.6 підпункту 7.8.2 пункту 7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), пунктів 4.1, 4.7 ст. 4, підпунктів 7.4.1., 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), пунктів 44.1. 44.4, 44.6 ст. 44, пункту 138.2, підпункту 138.8.5 пункту 138.8, пункту «г» підпункту 138.10.3 пункту 138.10 ст. 138, пункту 150.1 ст. 150, пункту 187.1 ст. 187, пункту 188.1 ст. 188, пункту 189.4 пункту 189, пунктів 198.4, 198.6 ст. 198, пунктів 201.4, 201.7, 201.10 ст. 201, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (ПК), частин 1 та 2 ст. 203, частини 1 ст. 215, частини 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, частини 3 ст. 5 , ст. 7 Господарського кодексу України, у результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 3 квартали 2010 року на 3975979,00 грн., за 2010 рік на 11078725,00 грн., за 1-й квартал 2011 року на 29579895,00 грн. 2-3 квартали 2011 року на 51853704,00 грн.; занижено авансовий внесок з податку на прибуток на суму нарахованих дивідендів 590973,00 грн. у податковому обліку за 1-й квартал 2011 року; занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 10769,00 грн. у податковому обліку за серпень, листопад 2010 року, червень, серпень, вересень 2011 року; завищено від'ємне значення, яке зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, на 55329,00 грн. у податковому обліку за грудень 2010 року, січень, червень 2011 року.
За наслідками перевірки Шосткінською МДПІ стосовно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.01.2012: № 0000072347 про визначення податкового зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 107069,00 грн. за основним платежем та 22398,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000042347 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у податковому обліку за грудень 2010 року, січень, червень 2011 року на загальну суму 55329,00 грн.; № 0000092347 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у податковому обліку за 1-й квартал, 2-3 квартали 2011 року на загальну суму 29883614,00 грн. (оскаржується позивачем у частині зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 522807,00 грн.).
У судовому процесі встановлено, що за наслідками поставки позивачу від ТОВ «ТОНМЕТ» товару (металобрухту) згідно з договором від 02.08.2010 № 10 постачальник виписав позивачу видаткові та податкові накладні, на підставі яких позивач задекларував податковий кредит в загальній сумі 23409,00 грн. у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень, грудень 2010 року.
Крім того, позивач (замовник) уклав з ПП «Промислове будівництво» (підрядник) договір від 02.10.2009 № 02/010/09 щодо виконання робіт з ремонту м'якої крівлі на об'єктах замовника. За наслідками виконання цього договору сторони склали акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), підрядник виписав позивачу податкові накладні, а позивач на підставі цих документів задекларував валові витрати (витрати) за 4-й квартал 2010 року та 2-й квартал 2011 року в загальній сумі 522807,00 грн., включення яких призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за цей період, та податковий кредит за листопад 2010 року та червень 2011 року на загальну суму 87183,00 грн.
Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР (за виключенням деяких норм, втратив чинність з 1 квітня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат, згідно з підпунктом 5.2.1 цієї статті, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 № 168/97-ВР (втратив чинність з 1 січня 2011 року) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).
Відповідно до пункту 138.1 ст. 138 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 цієї статті).
Сервіси для юристів