ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2015 року м. Київ К/800/38860/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С.Я.
Донець О.Є.
Конюшка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Рівненської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" до Рівненської митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державного казначейської служби України у Рівненській області про скасування рішення,-
в с т а н о в и л а :
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року в задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №204020000/000046/2 від 14 грудня 2012 року та картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №204020000/2012/00133 від 14 грудня 2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачені кошти у сумі 13 141 грн. 72 коп.
Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням апеляційного суду, митний орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою та просить вказане судове рішення скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 13.12.2012р. ПАТ "Рокитнівський скляний завод" подав до митного оформлення Рівненській митниці електронну митну декларацію №204020000/2012/012522 на товар кокс "нафтовий кальцинований", придбаний у компанії BONUM s.r.o., Словацька Республіка, згідно Контракту № 072/06 від 26.11.2011 року, від 13.12.2012 року, в якій задекларував товар - кокс нафтовий кальцинований за вартістю у загальній сумі 58 859,15 грн., що за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс валюти UER: 10,422872) становить 5 647,11 євро, визначивши при цьому митну вартість товару за першим методом - за ціною договору (контракту).
На підтвердження митної вартості товару позивачем було надано: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №204/2012/0000306 від 22.10.1998 року; міжнародну автомобільну накладну (СМК) № 11122012 від 11.12.2012; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідку про транспортні витрати № 1312 від 13.12.2012 року; рахунок-фактура (інвойс) №11121/2012 від 11.12.2012 року; зовнішньоекономічний Договір - Контракт № 072/06 від 29.11.2011 року; доповнення №1 від 29.11.2011 року до Контракту №072/06 від 29.11.2011 року; договір про перевезення №01/3 від 20.06.2011 року; договір про перевезення № 12/250 від 07.12.2012 року; довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами №115/20 від 26.10.2012 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що підлягають радіологічному контролю) № 2730 від 11.12.2012 року; сертифікат про походження товару загальної форми № Е014615 01711 від 05.12.2012 року; сертифікат якості № 072/06-11121/2012 від 11.12.2012 року; митну декларацію країни відправлення № 128К5161ЕХ20366600 від 11.12.2012 року.
Після перевірки вантажно-митних декларацій Рівненська митниця рішенням провела коригування митної вартості товару в сторону її збільшення, посилаючись на те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки нафтовий кокс є супутнім продуктом переробки нафти, його вартість є прямо залежною від ситуації на ринку останньої. Тому, митний орган прийшов до висновку, що подані декларантом до митного оформлення документи мають розбіжності між контрактною вартістю та дійсною вартістю товару та за відсутності належного документального підтвердження відомостей, заявлених до митного оформлення, застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору є неможливим.
Митним органом було витребувано додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.
На виконання вимог Рівненської митниці, позивачем було надано висновок експерта Рівненської ТПП від 14.12.2012 року, прас-лист від 11.12.2012 року, лист виробника від 05.02.2013 року «Стосовно нафтового коксу», лист ДП «Держзовнішінформ» від 06.02.2013 року №10/48.
Проте, вказані документи не були прийняті митним органом як додаткові та такі, що підтверджують митну вартість товарів за основним методом, а тому прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №204020000/2012/000046/2 від 14.12.2012р. за резервним методом та винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №2040000/2012/00133 від 14 грудня 2012р.
Відмовляючи у задоволенні позову щодо скасування зазначеного рішення та картки відмови, суд першої інстанції виходив з того, що митний орган прийняв оскаржувані рішення обґрунтовано, на підставі та в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України, а також з врахуванням усіх обставин, що мали значення для їх прийняття.
Натомість, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції вказував про таке.
Так, статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи, а також, узгоджується зі змістом статті 8 Митного кодексу України.
Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Як встановлено судами, підставою для витребування у позивача додаткових документів, відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України стала інформація про митне оформлення товару "кокс нафтовий, кальцинований", здійснене Акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" за митною декларацією №110120000/2012/417625 від 14.11.2012 року за ціною вищою ніж заявлено позивачем.
Відповідно до положень статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до статті 57-58 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.
Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Сервіси для юристів