Постанова ВАСУ від 19.11.2015 року у справі №810/5513/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2015 р. м. Київ К/800/26131/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014

у справі №810/5513/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Житло»

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Житло» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Еліт Житло») звернулося до суду з адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі по тексту - відповідач, Бориспільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.06.2013 №0002011510.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку податкової звітності позивача з плати за землю за 2011 - 2012 роки, за результатами якої було складено акт від 20.05.2013 №159/15-1/32850895.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України у зв'язку з чим встановлено, що платником при визначенні суми податкового зобов'язання по орендній платі за землі державної та комунальної власності невірно застосовано розмір нормативної грошової оцінки землі, що стало причиною заниження позивачем податкового зобов'язання з орендної плати за 2011 рік на суму - 53539,11 грн. та за 2012 рік на суму - 53539,13 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.06.2013 №0002011510 про стягнення збільшеного розміру орендної плати за землю та штрафних санкцій на загальну суму 127155,41 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що нормами Податкового кодексу України та Законом України «Про оренду землі» чітко встановлено, що розмір орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу).

Пунктом 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до норм Податкового кодексу України, річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної і комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, тобто, не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.