ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 серпня 2015 року м. Київ К/800/13342/14
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційні скарги Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - Митниця) та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - Управління)
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.2013
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013
у справі № 826/8241/13-а
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума" (далі - Товариство)
до Митниці
та Управління
про скасування рішення, стягнення надмірно сплаченого податку.
За результатами розгляду касаційних скарг Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
У травні 2013 року Товариство звернуло до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 08.11.2012 № 100190000/2012/313076/1 та повернути позивачеві надміру сплачені суми ПДВ у розмірі 34849,48 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013, позов задоволено.
У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що при оформленні імпортованого товару за вантажною митною декларацією (далі - ВМД) від 08.11.2012 № 100190000/2012/340163 позивачем було подано митному органові усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним (першим) методом, тоді як Митницею не доведено обґрунтованості своїх сумнівів щодо задекларованої митної вартості товару як для витребування у Товариства додаткових документів, так і для застосування резервного методу при визначенні митної вартості імпортованої продукції.
Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційними скаргами Митниці та Управління, в яких вони просять скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог Митниця зазначає про виявлені розбіжності у представлених декларантом документах щодо дійсної митної вартості ввезених товарів, тоді як позивач відмовився надати додаткові документи для усунення сумнівів щодо обґрунтованості заявленої митної вартості.
Управління у поданій касаційній скарзі наголошує на порушенні судами процедури повернення надмірно сплачених коштів до бюджету, визначеної, зокрема, Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (далі - Порядок № 618).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційних скарг, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги виходячи з такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що за ВМД від 08.11.2012 № 100190000/2012/340163 Товариством було здійснено митне оформлення товару (натурального латексу марки LA Revultex), ввезеного на митну територію України за зовнішньоекономічним контрактом від 18.06.2012 № 031-5/12, укладеним позивачем (покупець) та відкритим акціонерним товариством «Гермес-РТИ» (продавець, Російська Федерація).
Для проведення митного оформлення цієї продукції позивачем було подано Митниці такі документи: ВМД від 08.11.2012 № 100190000/2012/340163, зовнішньоекономічний контракт від 18.06.2012 № 031-5/12, додаткову угоду до нього від 05.10.2012 № 3, рахунок-фактуру від 01.11.2012 № 127, міжнародну товарно-транспортну накладну № 14654, коносамент від 08.10.2012 серії EGLV № 093200195921.
У процедурі митного контролю у відповідача виникли сумніви щодо дійсної ціни імпортованого товару, мотивовані тим, що у сертифікаті походження товару від 30.10.2012 № Н647150 відправником вказано Centrotrade Detschland GmbH (Німеччина), що не відповідало відомостям відносно відправника в інших представлених декларантом документах. Вважаючи, що наведена розбіжність може бути свідченням можливої зміни маршруту та умов поставки спірного товару та, як результат, зміни вартості його транспортування та фрахту, Митниця витребувала у позивача додаткові документи: договір з третіми особами щодо поставки товару; рахунки на здійснення платежів на користь третіх осіб, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартість характеристики товарів, виписку з бухгалтерської документації.
Відмова позивача надати зазначені документи для усунення сумнівів у достовірності поданих ним відомостей та відсутність у відповідача необхідних даних для застосування інших методів визначення митної вартості товару слугувала підставою для прийняття Митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 08.11.2012 № 100190000/2012/313076/1, згідно з яким, застосовуючи резервний метод, відповідач визначив вартість імпортованого товару на рівні 4400 дол. США за одиницю, що склало 88000 дол. США за загальний обсяг ввезеного товару (усупереч розрахованій позивачем ціні на рівні 66200 дол. США) та призвело до додаткової сплати Товариством 34849,48 грн. ПДВ при його розмитненні.
Приймаючи рішення про задоволення даного позову, попередні судові інстанції виходили з того, що наведені Митницею доводи на обґрунтування існування сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей щодо митної вартості товару не є обґрунтованими, позаяк не можуть вважатися свідченням недостовірності числових значень складових митної вартості товарів у поданій ВМД.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 МК встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Сервіси для юристів