ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" серпня 2015 р. м. Київ К/800/21069/15
Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,
за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В.,
представника позивача Труфанова В.І.,
представника відповідача Української Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Сентравіс Продакшн Юкрейн»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2014 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 року
у справі № 804/15149/14
за позовом приватного акціонерного товариства «Сентравіс Продакшн Юкрейн» (далі - позивач, ПрАТ «Сентравіс Продакшн Юкрейн»)
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
ПрАТ «Сентравіс Продакшн Юкрейн» звернулось у вересні 2014 року до суду з адміністративним позовом до СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.09.2014 року № 0000544602 та № 0000534602.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 року, в задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Відповідач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання правильності відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів операцій по реалізації брухту в періоді з 01.01.2014 року по 17.02.2014 року, за результатами якої складено акт від 20.08.2014 року № 454/28-01-46-02-30926946, яким встановлено порушення позивачем вимог: п. 23 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу в частині завищення обсягів поставки по операціях з реалізації металобрухту за період з 01.01.2014 року по 17.02.2014 року на суму 11 046 524,00 гривні; п. 185.1 ст. 185, п. 193.1 ст. 193, ст. 194 з урахуванням п. 10 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу в частині заниження обсягів поставки по операціях на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20% за період з 01.01.2014 року по 17.02.2014 року (включно) на суму 11 046 524,00 гривні, крім того ПДВ 2 209 305,00 гривень; дане порушення призвело до порушення: п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу в частині завищення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2014 року на суму 1 308 241,00 гривня та лютий 2014 року на суму 901 064,00 гривні та відповідно до порушення абз.«а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу в частині завищення заявленого суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2014 року на 1 308 241,00 гривні; п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу в частині завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, а саме: лютий 2014 року в розмірі 901 064,00 гривні.
08.09.2014 року на підставі вищевказаних висновків податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000544602, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 901 064,00 гривні та № 0000534602, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 308 241,00 гривні та застосовано штрафні санкції в розмірі 654 121,00 гривня.
Крім того, судами зазначено, що в ході перевірки відповідачем встановлено, що в період з 01.01.2014 року по 17.02.2014 року позивачем здійснювались операції з реалізації металобрухту, що утворився на підприємстві в процесі виробництва. Обсяг таких операцій був включений позивачем до рядку 5 декларації з податку на додану вартість «Операції, які звільнені від оподаткування».
Тобто, фактично підставою для винесення оскаржуваних рішень є те, що позивачем безпідставно було віднесено операції з реалізації металобрухту до операції, які звільнені від обкладення податком на додану вартість.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивач під час продажу брухту металу в період з 01.01.2014 року по 17.02.2014 року не мав права на застосування нульової ставки податку на додану вартість до таких операцій, у зв'язку з тим, що у період з 01.01.2014 року по 17.02.2014 року був відсутній перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, а Постанова КМ України № 43 від 05.02.2014 року, яка набрала чинності 18.02.2014 року, не має зворотної дії у часі.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Сервіси для юристів