ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 травня 2016 року м. Київ К/800/56496/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Олендера І.Я.
Шипуліної Т.М.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2014 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року
у справі № 826/137/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс-Голосіїво»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс-Голосіїво» (далі - ТОВ «Будтехсервіс-Голосіїво»; позивач) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві; відповідач) задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001112207 від 16 липня 2013 року та № 0001122207 від 16 липня 2013 року.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2014 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Будтехсервіс-Голосіїво» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт № 11/1-22-07-31352819 від 01 липня 2013 року.
На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001122207 від 16 липня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 115 000,00 грн. (115 000,00 грн. - основний платіж, 0,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та податкове повідомлення-рішення № 0001112207 від 16 липня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 242 337,00 грн. (161 558,00 грн. - основний платіж, 80 779,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Перевіркою встановлено порушення товариством підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв'язку з неправомірним відображенням у податковому обліку списання додаткового обладнання для ліфтів на загальну суму в розмірі 500 000,00 грн. без надання письмових пояснень та калькуляцій щодо такого списання, а також підтверджуючих документів щодо транспортування, передачі для монтажу або продажу зазначеного обладнання.
Крім того, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві дійшла висновку про недотримання позивачем вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 ПК України з огляду на безпідставне включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у загальному розмірі 161 558,00 грн. на підставі копій, а не оригіналів, податкових накладних № 241 від 28 грудня 2012 року, № 361 від 31 грудня 2012 року, № 366 від 31 грудня 2012 року, виписаних на його адресу Товариством з обмеженою відповідальністю «Копі Системс».
Скасовуючи податкове повідомлення-рішення № 0001122207 від 16 липня 2013 року, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Сервіси для юристів