ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" квітня 2016 р. м. Київ К/800/43282/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Голубєвої Г.К.,
Юрченко В.П.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року у справі № 826/3546/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Профіт-Консул» (далі - Товариство) до ДПІ,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2014 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними діЙ ДПІ щодо внесення інформації до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України; зобов'язання ДПІ внести до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, зміни відповідно до поданої податкової звітності за вересень 2013 року.
На обґрунтування позову зазначило, що у податкового органу були відсутні правові підстави для коригування показників податкової звітності за вересень 2013 року у автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
18 квітня 2014 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня
2014 року, позов задоволено.
Дії ДПІ щодо внесення інформації до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України зміни податкового кредиту/податкових зобов'язань Товариства за вересень 2013 року визнані протиправними; зобов'язано ДПІ внести до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, зміни відповідно до поданої податкової звітності Товариства за вересень 2013 року.
Задовольняючи позов, суди зазначили, що податковий орган безпідставно здійснив коригування показників податкової звітності Товариства за вересень 2013 року на підставі акту перевірки, без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.
ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, податковим органом була внесення інформації до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України зміни податкового кредиту/податкових зобов'язань Товариства за вересень 2013 року.
У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України, що у свою чергу виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.
Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Складений за результатами проведеної перевірки акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платнику податків грошових зобов'язань. Акт перевірки складається посадовими особами контролюючого органу, позаяк це є їх службовою діяльністю на виконання посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни, та не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.
При цьому, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, які можуть в подальшому бути враховані податковим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки.
Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків, що зумовлює відсутність порушень у реалізації охоронюваних законом інтересів особи, оскільки в такому разі правомірне притягнення особи до набуття певних благ не обмежується.
З огляду на викладене, ні акт перевірки, ні дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника, що виключає підстави для визнання протиправними дій податкового органу щодо формування висновків в акті перевірки.
Вирішуючи питання про правомірність внесення контролюючим органом до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України інформації на підставі акту перевірки, слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постановах від 3 листопада 2015 року, від 1 грудня 2015 року, від 3 лютого 2016 року (справи № 21-99а15, № 21-3133а15, № 21-4265а15), згідно з якою відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані Податковим кодексом України.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.
Інформація, зібрана відповідно до Податкового кодексу України, може зберігатись та опрацьовуватись в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Сервіси для юристів