ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2014 року м. Київ справа № 800/916/13
В приміщенні Вищого адміністративного суду України у місті Києві по вулиці Московській, 8, корпус 5.
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Шведа Е.Ю. (доповідач),суддів:Веденяпіна О.А., Єрьоміна А.В., Зайцева М.П., Швеця В.В.,
секретар судового засідання Авдошин М.С.,
за участю: позивача ОСОБА_6,
представника позивача ОСОБА_7,
представника відповідача Пантелейчук Л.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Вищої ради юстиції про визнання незаконним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом до Вищої ради юстиції (далі - Рада), в якому просив визнати незаконним та скасувати її рішення № 1272/0/15-13 від 26 листопада 2013 року про внесення Президентові України подання про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області за порушення присяги.
Позовні вимоги мотивовані прийняттям Радою необґрунтованого рішення, без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття. Позивач вважає, що ним не було допущено помилок, які б підпадали під ознаки порушення присяги судді, відсутні негативні наслідки прийняття ним судового рішення, не вбачає він також умислу в своїх діях. В оскаржуваному рішенні не приведені факти, які б свідчили про умисне порушення ним закону, про його недбалість чи необ'єктивність, про наявність істотних негативних наслідків. Вважає, що Радою не встановлено та не вказано у рішенні обставини, що свідчать про наявність в його діях ознак порушення присяги судді.
Одним з мотивів необґрунтованості оскаржуваного рішення є те, що позивач не був ознайомлений з висновком секції Ради з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад від 19 листопада 2013 року. Звертає увагу, що вказаний висновок секції не був оголошений належним чином ні 19, ні 26 листопада 2013 року та не направлений йому поштовою кореспонденцією, що в свою чергу викликає в нього сумнів щодо факту існування такого висновку. Також, на думку позивача, процесуальним порушенням з боку відповідача є те, що під час засідання секції Ради не здійснювалось ведення протоколу.
Вказує на наявність в матеріалах справи проекту Указу Президента України про його звільнення з посади судді. Підготовка проекту такого указу Радою, на його думку, не передбачено жодним нормативно-правовим актом України та свідчить про її необ'єктивність.
Крім того, вважає, що Рада не могла надавати правову оцінку його діям на посаді судді з тих підстав, що не відноситься до системи судових органів України та не має таких повноважень взагалі. Такі дії Ради, зазначає позивач, є протиправними і їх наслідком є прийняття незаконного рішення.
Як на підставу незаконності оскаржуваного рішення, позивач вказує про існування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 квітня 2013 року, прийнятим за скаргою, що є ідентична за своїм змістом скарзі, на підставі якої відповідачем прийнято оскаржуване рішення. Вища кваліфікаційна комісія суддів України не встановила фактів умисного порушення норм матеріального та процесуального права. Дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_6 припинено у зв'язку з тим, що підстав, передбачених статтею 83 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», для притягнення його до дисциплінарної відповідальності немає, оскільки не встановлено фактів умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків з його боку при постановленні ухвал від 20 липня 2012 року про забезпечення скарг у цивільних справах № 4-с-65/12 та 4-с-67/12.
Представник відповідача в письмових запереченнях просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що приймаючи рішення про внесення подання про звільнення позивача з посади за порушення присяги, Рада діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР (далі - Закон № 22/98-ВР).
Позивач, його представник, в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов з підстав, наведених у ньому, представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених в письмових запереченнях.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши письмові докази, дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, Указом Президента України від 14 лютого 2011 року № 209/2011 ОСОБА_6 призначено суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області строком на п'ять років. 06 квітня 2011 року позивач ОСОБА_6 прийняв присягу судді.
21 вересня 2009 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 2-2963/09 за позовом «Акціонерний банк «Синтез» до СТОВ «Старт» (далі - боржник), ФГ «Мічуріна», СТТКВП «Світанок», ПСТ «Дмитрівський хліб», ФГ «Булах Василь Миколайович», ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 (далі - поручителі) зі СТОВ «Старт» та поручителів стягнуто солідарно на користь ПАТ «АБ «Синтез» суму заборгованості за договором кредитної лінії від 09 листопада 2007 року № KLU-24/07-04. Вказане рішення суду набрало законної сили. На його підставі було видано виконавчий лист від 18 листопада 2009 року № 2-2963/09.
22 вересня 2009 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області в аналогічній справі № 2-2990/09 із ВАТ «Бахмацьке хлібоприймальне підприємство» (далі - боржник) та поручителів стягнуто солідарно на користь ПАТ «АБ «Синтез» суму заборгованості за договором кредитної лінії від 09 листопада 2007 року № KLU-23/07-04. Зазначене рішення також набрало законної сили. На його підставі судом видано виконавчий лист від 18 листопада 2009 року № 2-2990/09. На підставі вказаних виконавчих листів від 18 листопада 2009 року Державною виконавчою службою України відкриті відповідні виконавчі провадження.
17 квітня 2012 року, звернувшись із позовом до Києво-Святошинського районного суду Київської області, боржники ініціювали стягнення сум власного боргу на користь ПАТ «АБ «Синтез» безпосередньо з поручителів.
28 квітня 2012 року до суду надійшла зустрічна позовна заява поручителів до боржників, ПАТ «АБ «Синтез» про визнання договорів поруки припиненими, яку ухвалою від 28 квітня 2012 року об'єднано в одне провадження з первісним позовом боржників.
15 травня 2012 року Києво-Святошинським районним судом Київської області ухвалено рішення по суті позовних вимог, яким у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено. В мотивувальній частині рішення зазначено, що відповідні договори поруки є припиненими.
Вказане рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області 15 травня 2012 року в подальшому залишено без змін ухвалами апеляційного суду Київської області та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 серпня 2012 року та 17 жовтня 2012 року відповідно.
Сервіси для юристів