ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" лютого 2014 р. м.Київ К/9991/89624/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Заяць В.С.,
Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Української міської ради Обухівського району Київської області на постанову Обухівського районного суду Київської області від 29 грудня 2010 року, додаткову постанову Обухівського районного суду Київської області від 01 червня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Української міської ради Обухівського району Київської області, Відділу Держкомзему у м.Українка, третя особа - Український міський відділ Київської обласної філії ДП «Центр ДЗК», про визнання договору купівлі-продажу укладеним, -
ВСТАНОВИВ:
01 листопада 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Української міської ради Обухівського району Київської області, Відділу Держкомзему у м.Українка, третя особа - Український міський відділ Київської обласної філії ДП «Центр ДЗК», у якому просив:
- визнати неправомірною бездіяльності Української міської ради в частині відмови в розгляді та вирішенні питання продажу і укладення з ним договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3223151000:04:076:0001 загальною площею 49944 кв.м., розташованої в с.Плюти Обухівського районі Київської області, і використовується для утримання та обслуговування існуючої бази відпочинку «Аіст»;
- визнати укладеним (дійсним) договір між Українською міською радою Обухівського району та ОСОБА_2 купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3223151000:04:076:0001 загальною площею 49944 кв.м., розташованої в АДРЕСА_1 і використовується для утримання і обслуговування існуючої бази відпочинку «Аіст» за експертною грошовою оцінкою (ціною) в розмірі 3508600 грн., виходячи з вартості одного кв.м. на рівні 70,25 грн.;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:04:076:0001 загальною площею 49944 кв.м., яка розташовано в АДРЕСА_1, та використовується для утримання та обслуговування існуючої бази відпочинку «Аіст»;
- зобов'язати Відділ Державного комітету земельних ресурсів в м.Українка Обухівського району Головного управління Держкомзему у Київській області виготовити та видати на ім'я ОСОБА_2 Державний акт про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:04:076:0001 загальною площею 49944 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_1, і використовується для утримання та обслуговування існуючої бази відпочинку «Аіст»;
- зобов'язати Український міський відділ Київської обласної філії центру ДЗК ДП «Центр ДЗК» Держкомзему України зареєструвати Державний акт про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:04:076:0001 загальною площею 49944 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_1, і використовується для утримання та обслуговування існуючої бази відпочинку «Аіст».
У поданій 20 грудня 2010 року заяві про збільшення позовних вимог позивач просив також:
- визнати частково недійсними та скасувати пункти 1, 2 рішення 62 сесії 5 скликання Української міської ради Обухівського району Київської області від 21 жовтня 2010 року «Про виконання рішення Обухівського районного суду», а саме: пункт 1 в частині безпідставного надходження від ОСОБА_2 коштів в сумі 3508600 грн. за продаж земельної ділянки площею 49944 кв.м., розташованої в АДРЕСА_1, оскільки договір купівлі-продажу земельної ділянки не укладено; пункт 2 в частині необхідності досягнення згоди із ОСОБА_2 із всіх істотних умов договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 49944 кв.м., розташованої в АДРЕСА_1, а саме ціни продажу земельної ділянки, винести на розгляд сесії питання про укладення договору;
- визнати частково недійсними та скасувати пункти 2, 2.1, 2.2 рішення 4 сесії 6 скликання Української міської ради від 07 грудня 2010 року «Про виконання рішення Обухівського районного суду», а саме: пункт 2 в частині внесення змін до рішення 13 сесії Української міської ради V скликання від 29 травня 2007 року «Про продаж земельної ділянки площею 49944 кв.м., розташованої в АДРЕСА_1 для утримання та обслуговування існуючої бази відпочинку «АІСТ» ОСОБА_2»; пункт 2.1 в частині викладення пункту три рішення 13 сесії Української міської ради V скликання від 29 травня 2007 року «Про продаж земельної ділянки площею 49944 кв.м., розташованої в АДРЕСА_1 для утримання та обслуговування існуючої бази відпочинку «АІСТ» ОСОБА_2» в наступній редакції: «Пункт 3 викласти в наступній редакції: «При досягненні з ОСОБА_2 згоди з усіх істотних умов відчуження земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 для утримання та обслуговування існуючої бази відпочинку «АІСТ» винести на розгляд сесії питання про її продаж»; пункт 2.2 в частині виключення пунктів 4, 5, 7 рішення 13 сесії Української міської ради V скликання від 29 травня 2007 року «Про продаж земельної ділянки площею 49944 кв.м., розташованої в АДРЕСА_1, для утримання та обслуговування існуючої бази відпочинку «АІСТ» ОСОБА_2».
Постановою Обухівського районного суду Київської області від 29 грудня 2010 року позовна заява з первісними позовними вимогами ОСОБА_2 задоволена повністю.
01 червня 2011 року Обухівським районним судом Київської області винесено додаткову постанову про задоволення доповнених позовних вимог щодо визнання частково недійсними та скасування пунктів 1, 2 рішення 62 сесії 5 скликання Української міської ради Обухівського району Київської області від 21 жовтня 2010 року «Про виконання рішення Обухівського районного суду», та пунктів 2, 2.1, 2.2 рішення 4 сесії 6 скликання Української міської ради від 07 грудня 2010 року «Про виконання рішення Обухівського районного суду».
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року апеляційні скарги Української міської ради Обухівського району Київської області на постанову Обухівського районного суду Київської області від 29 грудня 2010 року та додаткову постанову Обухівського районного суду Київської області від 01 червня 2011 року залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишені без змін.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Українська міська рада Обухівського району Київської області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення першої та апеляційної інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
У касаційній скарзі скаржник зазначає про позбавлення відповідача конституційного права розпоряджатися землею у відповідності із чинним законодавством; вказує про відсутність рішення ради про передачу позивачу у власність земельної ділянки; вважає безпідставними висновки судів щодо досягнення між сторонами згоди щодо умов договору та зазначає при цьому про відсутність самого договору купівлі-продажу земельної ділянки. В частині оскарження додаткової постанови зазначає, що в мотивувальній частині постанови від 29 грудня 2010 року докази щодо недійсності рішень Української міської ради від 21 жовтня 2010 року та від 07 грудня 2010 року не досліджувалися. Крім цього, вважає, що спір про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 17 березня 2004 року № 987 належить на праві власності база відпочинку «Аіст», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Української міськради Обухівського району Київської області від 14 липня 2005 року затверджено матеріали попереднього погодження місця розташування земельної ділянки площею 5,0 га наміченої для відведення в оренду ОСОБА_2 під утримання та обслуговування існуючої бази відпочинку «Аіст» в АДРЕСА_1, та надано дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки наміченої для надання в оренду.
Сервіси для юристів