Постанова ВАСУ від 19.02.2014 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" лютого 2014 р. м. Київ К/800/13367/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Приходько І.В., Степашко О.І.,

розглянув у письмовому провадженні касаційні скарги приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" (далі - Товариство) та окружної державної податкової служби - центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (далі - Податкова служба)

на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013

у справі № 2а-8781/12/2670

за позовом Товариства

до Податкової служби,

за участю прокуратури м. Києва,

про скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії.

За результатами розгляду касаційних скарг Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.03.2012 № 0000082310 та про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2011 року в сумі 2 088 620 грн., за жовтень 2011 року в розмірі 3 156 547 грн. та за листопад 2011 року в сумі 3 083 169 грн.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013, позов задоволено частково; оспорюване податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано з тих підстав, що позивачем було сплачено ПДВ при імпорті товару (фарби друкарської), у зв'язку з чим підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит за цими операціями відсутні; Податкову службу зобов'язано у відповідності до вимог чинного законодавства провести перевірку щодо підтвердження права Товариства на відшкодування з бюджету ПДВ за вересень 2011 року в сумі 2 088 620 грн., за жовтень 2011 року в розмірі 3 156 547 грн. та за листопад 2011 року у сумі 3 083 169 грн. за поданими податковими деклараціями.

Частково не погоджуючись з висновками попередніх інстанцій, Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства, просить змінити оскаржувані судові акти та повністю задовольнити позовні вимоги, стягнувши на користь Товариства оспорювану суму бюджетного відшкодування.

Податкова служба також скористалася правом на касаційне оскарження, подавши до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати прийняті у справі рішення в частині задоволення позовних вимог та повністю відмовити у позові.

Касаційна інстанція за результатами вивчення матеріалів справи та дослідження доводів касаційної скарги, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та перевіривши у відповідності зі статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) законність оскаржуваних судових актів, вважає за необхідне частково задовольнити касаційні вимоги Товариства та Податкової служби виходячи з такого.

Як було встановлено судами, у поданих до контролюючого органу податкових деклараціях за вересень, жовтень, листопад 2011 року Товариством було задекларовано суми ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника, у розмірах, відповідно, 2 088 620 грн., 3 156 547 грн. та 3 083 169 грн.

Податковою службою було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень, жовтень, листопад 2011 року. За наслідками цієї перевірки відповідачем складено акт від 31.05.2012 № 482/10-40/2320/20050164 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.03.2012 № 0000082310, згідно з яким позивачеві визначено суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень, листопад 2011 року в загальному розмірі 387 524 грн. із застосуванням 193 672 грн. штрафних санкцій з підстав порушення Товариством, на думку відповідача, вимог пункту 187.8 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Підставою для прийняття зазначеного акта індивідуальної став висновок податкового органу про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за операціями з імпорту фарби друкарської, які звільнені від оподаткування.

Так, згідно з пунктом 7 підрозділу ХХ Податкового кодексу України (у редакції, що діяла у період виникнення спірних правовідносин) тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення товарів, визначених пунктом "о" частини першої статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф", для використання у власній виробничій діяльності.

За правилами пункту «о» частини першої статті 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф» від сплати мита звільняються до 1 січня 2015 року товари, які не виробляються в Україні, крім товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 4707 90 10 00, 4707 90 90 00 і ввозяться на митну територію України для використання у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, яка виробляється в Україні, та мають згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) такі коди, зокрема: 3215 11 00 00 Фарба друкарська чорна, 3215 19 00 00 Фарба друкарська, крім чорної.

Однак у перевіреному періоді Товариство під час імпорту фарби друкарської для власної виробничої діяльності за кодами УКТ ЗЕД 32151100 00, 3215 19 00 00 сплатило ПДВ при митному оформленні цієї продукції та за фактом такої сплати відобразило відповідні суми податку у складі податкового кредиту.

На обґрунтування висновку про незаконність оспорюваного податкового повідомлення-рішення суди послалися на приписи абзацу другого пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, згідно з яким для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Однак при цьому суди залишили поза увагою той факт, що розглядувані імпортні операції звільнені від оподаткування ПДВ, у зв'язку з чим у позивача був відсутній обов'язок зі сплати цього податку при розмитненні товару (фарби друкарської).

А тому перераховані позивачем суми ПДВ за операціями, що звільнені від оподаткування, є надміру сплаченим податком, щодо повернення якого існує окремий порядок; власне факт безпідставної сплати ПДВ до бюджету не є обставиною, з якою стаття 198 Податкового кодексу України пов'язує виникнення у платника права на податковий кредит.