Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВАСУ від 19.01.2016 року у справі №к/9991/21280/11-с

Постанова ВАСУ від 19.01.2016 року у справі №к/9991/21280/11-с

13.02.2017
Автор:
Переглядів : 154

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" січня 2016 р. м. Київ К/9991/21280/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.

Швеця В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Територіального управління державної судової адміністрації в Донецькій області, третя особа - Державне казначейство України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії за касаційними скаргами Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України та Територіального управління державної судової адміністрації в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Територіального управління державної судової адміністрації України в Донецькій області, третя особа Державне казначейство України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання привести посадовий оклад ОСОБА_4 у відповідність до статті 44 Закону України "Про статус суддів", Постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865, провести перерахунок та здійснити виплату недоплаченого грошового забезпечення за період з 03 грудня 2007 року по 02 серпня 2010 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суд від 28 грудня 2010 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати судді Микитівського районного суду міста Горлівки ОСОБА_4 за період з 19 серпня 2009 року по 02 серпня 2010 року з розрахунку 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законодавством на момент проведення виплат. Визнано протиправною бездіяльність Територіального Управління Державної судової адміністрації в Донецькій області щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати судді Микитівського районного суду міста Горлівки ОСОБА_4 за період з 19 серпня 2009 року по 02 серпня 2010 року з розрахунку 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законодавством на момент проведення виплат. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати судді Микитівського районного суду міста Горлівки ОСОБА_4 за період з 19 серпня 2009 року по 02 серпня 2010 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, станом на момент проведення виплат. Зобов'язано Територіальне Управління Державної судової адміністрації в Донецькій області провести судді Микитівського районного суду міста Горлівки ОСОБА_4 перерахунок заробітної плати за період з 19 серпня 2009 року по 02 серпня 2010 року, визначивши розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законодавством на момент проведення виплат. Після перерахунку здійснити виплату недоплачених сум з утриманням обов'язкових податків та зборів з одночасним поданням до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу. Зобов'язано Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати. Зобов'язано Державну судову адміністрацію України виділити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Донецькій області кошти для проведення виплати недоплаченої за період з 19 серпня 2009 року по 02 серпня 2010 року заробітної плати судді Микитівського районного суду міста Горлівки ОСОБА_4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Міністерство фінансів України, Державна судова адміністрація України та Територіальне управління державної судової адміністрації в Донецькій області, не погодились з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2011 року, і звернулись до суду з касаційними скаргами, в яких просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2011 року та прийняти нову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню в повному обсязі, на підставі наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини по справі.

Позивач працює на посаді судді Микитівського районного суду міста Горлівки Донецької області з 11 листопада 1997 року. Закон України "Про статус суддів" № 2862-ХІІ від 15 грудня 1992 року.

Питанням даного спору є правомірність дій відповідачів щодо не проведення перерахунку посадового окладу позивача у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати.

Вирішуючи спір суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач мав право на отримання заробітної плати у відповідності зі статтею 44 Закону України «Про статус суддів» та постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці суддів».

Проте з такими висновками судів першої та апеляційної інстанції не погоджується судова колегія Вищого адміністративного суду України, на підставі наступного.

Статус суддів, відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України, визначається виключно законами України.

Незалежність та недоторканність суддів на час виникнення спірних правовідносин гарантувалась нормами Закону України "Про статус суддів".

Згідно статті 44 вказаного Закону заробітна плата судді, як складова його матеріального і соціально-побутового забезпечення, є елементом статусу судді. Вона складалась з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. У свою чергу посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.

У такий спосіб законодавець диференційовано вирішив питання про оплату праці суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів, які виконують ще й обов'язки на адміністративних посадах, з тим, щоб досягти справедливого співвідношення в оплаті праці в залежності від обсягу виконуваної роботи.

Іншого законодавчого акту з питань оплати праці суддів немає.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про оплату праці" умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з державного бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаного Закону 30 червня 2005 року та 3 вересня 2005 року Кабінет Міністрів України прийняв постанови № 514 "Про оплату праці Голови, першого заступника Голови та заступника Голови Верховного Суду України", згідно з абзацом другим пункту 1 якої посадовий оклад Голови Верховного Суду України з 1 червня 2005 року становив 15 розмірів мінімальної заробітної плати, та № 865 "Про оплату праці суддів", якою затверджена Схема посадових окладів голови та заступника голови судової палати, голови Військової судової колегії, секретаря Пленуму та суддів Верховного Суду України, керівників та суддів вищих спеціалізованих судів, апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, які розраховано, виходячи з кратності до мінімальної заробітної плати.

Постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 повинна була набрати чинності з 1 січня 2006 року. Однак, до набрання чинності вказаною постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1243 "Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів" було зафіксовано розрахункову величину для обчислення посадових окладів працівників певних установ, що фінансуються з бюджету, у тому числі й суддів, у розмірі встановленої мінімальної заробітної плати - 332 грн.

Іншою постановою від 31 грудня 2005 року № 1310 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865" внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865, зокрема, постанову доповнено пунктом 4-1, згідно з яким також встановлено, що розміри посадових окладів, передбачені постановою від 3 вересня 2005 року № 865, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться. Такі зміни були внесені до постанови від 3 вересня 2005 року № 865 до набрання нею чинності.

При обчисленні посадового окладу в якості сталої (розрахункової) величини Кабінет Міністрів України використав встановлений з 1 вересня 2005 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" розмір мінімальної заробітної плати 332 грн., що виключало можливість її збільшення у випадку підвищення розміру мінімальної заробітної плати.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст