ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 320/62443/24
адміністративне провадження № К/990/43861/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства
до Ставищенської селищної ради Київської області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури
на ухвалу Київського окружного адміністративного суду у складі судді Терлецької О.О. від 05 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Файдюка В.В., Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І. від 23 вересня 2025 року
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. 25 грудня 2024 року керівник Білоцерківської окружної прокуратури Київської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Держлісагентство), Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства звернувся до суду з позовом до Ставищенської селищної ради Київської області (далі - Ставищенська селищна рада), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Ставищенської селищної ради щодо невинесення на розгляд сесії Ради подання Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 17 червня 2024 року № 04-17/617 щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених, його розгляду та прийняття рішення у порядку, визначеному частинами другою, третьою, п`ятою статті 57-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України);
- зобов`язати Ставищенську селищну раду розглянути на сесії Ставищенської селищної ради подання Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 17 червня 2024 року № 04-17/617 і прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельних ділянок до самозалісених у порядку, визначеному частинами другою, третьою, п`ятою статті 57-1 ЗК України.
2. Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 25 лютого 2025 року залишив без руху, надав строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали - надання доказу сплати судового збору за другого позивача.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 05 травня 2025 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року, повернув позовну заяву відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви.
4. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що за подання цього позову має сплачуватися судовий збір як за двох позивачів відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 6 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), проте Прокурор у встановлений судом строк не підтвердив доплату судового збору за другого позивача.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, заступник керівника Київської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
6. На обґрунтування касаційної скарги заступник керівника Київської обласної прокуратури зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону № 1697-VII, частини першої статті 4 Закону № 3674-VI, порушили положення статей 53, 169, 242, 298 КАС України, а також не врахували правову позицію Великої Палати Верховного Суду, сформульовану у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі № 923/199/21 (щодо суб`єктності сплати судового збору при звернення прокурора з позовом в інтересах держави), та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 10 липня 2018 року у справі № 812/1689/16, від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18 (щодо набуття прокурором права на представництво інтересів держави).
Оскільки Прокурор у цій справі виконує субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні Держлісагентство та Центральне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, які не здійснюють захист інтересів держави, то має сплачувати судовий збір одним платіжним документом у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону № 3674-VI, за одного суб`єкта владних повноважень.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
7. 23 жовтня 2025 року Прокурор подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
8. Верховний Суд ухвалою від 13 листопада 2025 року відкрив касаційне провадження, витребував справу та запропонував учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
9. Ставищенська селищна рада, Держлісагентство, Центральне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства отримали 14 листопада 2025 року копію ухвали про відкриття касаційного провадження, проте не скористалися правом подати відзив та письмові пояснення відповідно.
10. Верховний Суд ухвалою від 17 грудня 2025 року призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 18 грудня 2025 року.
Сервіси для юристів