Постанова ВАСУ від 18.12.2025 року у справі №280/5892/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року

м. Київ

справа №280/5892/25

адміністративне провадження № К/990/42269/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року (судді: Чабаненко С.В. (головуючий), Білак С.В., Юрко І.В.) у справі № 280/5892/25 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім Олії», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. 08 липня 2025 року Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - позивач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Запорізькій області) звернулося до суду з позовом (у порядку визначеному статтею 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім Олії» (далі - відповідач-1, Товариство, ТОВ «Дім Олії»), ОСОБА_1 (далі - відповідач-2, ОСОБА_1 ) про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника ТОВ «Дім Олії» - ОСОБА_1 до погашення податкового боргу ТОВ «Дім Олії».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 280/5892/25 позовну заяву ГУ ДПС у Запорізькій області задоволено повністю. Встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ТОВ «Дім Олії» ОСОБА_2 до погашення податкового боргу в розмірі 1 696 216,74 грн або настання інших обставин, передбачених пунктом 87.14 статті 87 Податкового кодексу України.

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2025 у справі № 280/5892/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року та прийнято нове рішення, яким позовну заяву ГУ ДПС у Запорізькій області до ТОВ «Дім Олії», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України залишено без розгляду. Суд апеляційної інстанції, залишаючи позовну заяву контролюючого органу без розгляду, виходив з того, що питання строку звернення контролюючого органу до суду з позовною заявою щодо обмеження права керівника платника податків на виїзд за кордон регламентується приписами абзацу другого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і, відповідно, становить три місяці з дня виникнення підстав, що дають контролюючому органу право на пред`явлення визначених законом позовних вимог, а оскільки з позовною заявою позивач звернувся до суду лише 08.07.2025, тоді як граничний 240-денний строк, визначений пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України та частиною першою статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, завершився 28.10.2024, то строк, визначений абзацом другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, є пропущеним. При цьому жодних поважних причин такого пропуску позивачем не наведено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи учасників справи

4. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі № 280/5892/25 та залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року.

5. Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення суду першої інстанції та залишено позов без розгляду, тобто, ухвалена за наслідками вирішення судом процесуального питання, підстави для касаційного оскарження такого судового рішення визначені абзацом 6 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

6. У касаційній скарзі контролюючий орган вказує, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було неправильно застосовано (не застосовано) положення частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень пункту 87.13 статті 87 Податкового кодексу України. Так, контролюючий орган зазначає, що судом апеляційної інстанції зазначено про пропуск позивачем строку встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України на звернення до суду із позовною заявою.

Контролюючий орган зазначає, що частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Такі інші строки в даному випадку чітко визначені статтею 102 Податкового кодексу України. Так, з урахуванням положень пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, на податковий борг, що стягується за рішенням суду не розповсюджуються строки позовної давності. У другому реченні пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України законодавець сформулював виключення із загального правила застосування строку давності для стягнення податкового боргу, а саме: вказав, що якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. Таким чином, при наявності рішення суду про стягнення боргу вимога про заборону виїзду керівника за межі України має більш подовжені терміни позовної давності аніж тримісячний термін передбачений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

7. Відповідач-2 надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Крім того, відповідач-2 зазначив, що 03.11.2025 рішенням Господарським судом Запорізької області у справі № 908/2530/25 було визнано припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дім Олії» у зв`язку зі звільненням з посади генерального директора, за власним бажанням в порядку ст. 36 КЗпП з 16.05.2023 та зобов`язано Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради внести зміни до відомостей про керівника (директора) ТОВ «Дім Олії», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: включити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як керівника Товариства. Так, оскільки ОСОБА_1 не є керівником ТОВ «Дім Олії» з 16.05.2023 - відсутні підстави для застосування до ОСОБА_1 встановлення тимчасового обмеження у праві виїду за межі України як заходу забезпечення виконання зобов`язань.

8. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

9. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

10. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

11. Так, згідно з положеннями пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.