ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 листопада 2015 року м. Київ К/800/32724/14
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
за участю секретаря Загороднього А.А.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управління Міндоходів у м. Запоріжжі (далі - Інспекція)
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2012
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013
у справі № 2а-0870/3670/12
за позовом публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (далі - Товариство)
до Інспекції та Головного управління Державної казначейської служби України в м. Запоріжжі (далі - Управління)
про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Товариства - Переяславської М.В.,
Інспекції - Дмитренка О.О.,
Управління - не з'явились.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2012 року Товариство звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Інспекції, яка полягала у ненаданні Управлінню висновку про суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню позивачеві з бюджету за листопад 2003 року, та стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства бюджетну заборгованість з ПДВ у розмірі 12 591 082 грн. за вказаний період.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2012, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013, позов задоволено.
Судові рішення зі справи мотивовані тим, що право платника на одержання оспорюваної суми ПДВ з бюджету підтверджено судовим рішенням зі справи № 6/232-4/409/07-АП, а тому відмова Інспекції надати висновок про необхідність відшкодування цієї суми з бюджету на користь позивача є протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, що призвела до виникнення перед платником бюджетної заборгованості.
Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про пропуск Товариством законодавчо встановленого строку 1095-денного строку для одержання з бюджету надміру сплаченого податку.
На стадії касаційного розгляду справи Товариством подано заяву про відмову від позову в частині вимог про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 12 591 082 грн. Заяву мотивовано тим, що зазначену суму було зараховано податковим органом на оплату податкових зобов'язань платника з ПДВ за березень 2014 року.
Відповідно до статті 219 КАС позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду.
У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд касаційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу (частина друга цієї статті).
Частиною другою статті 112 КАС визначено, що про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.
Аналогічні за змістом положення містяться і у пункті 2 частини першої статті 157 КАС.
Умовою прийняття судом відмови від позову, як встановлено статтею 113 КАС, є відсутність порушення такою відмовою прав, свобод чи законних інтересів інших осіб, що, в свою чергу, передбачає надання касаційним судом правової оцінки висновкам судів, покладеним в основі прийняття рішень зі спору.
Сервіси для юристів