ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/8098/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В., Маслія В.І., Леонтович К.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації на постанову Семенівського районного суду від 29 липня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 02 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації про стягнення разової грошової допомоги до 5 травня,-
у с т а н о в и л а:
У червні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2007-2008 роки в сумі 3444 грн.
Постановою Семенівського районного суду від 29 липня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 02 грудня 2011 року, позов задоволено частково: визнано дії відповідача протиправними та зобов'язано виплатити ОСОБА_4 недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни за 2008 рік в розмірі 1859 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення в відмову в задоволені позову.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є учасником війни. Відповідно до вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня має право на одержання разової грошової допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», від 22 травня 2008 року № 107-VI, зокрема, щодо зменшення розміру грошової допомоги відповідно.
Однак, з такими висновками судів погодитись не можна.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року.
Статтею 14 цього Закону передбачено, що учасникам війни щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про держбюджет.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від
22 травня 2008 року визнано неконституційними положення ст. 20 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими встановлено розміри виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Зазначену допомогу за 2008 рік виплачену позивачу у квітні 2008 року в розмірі, встановленому згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».
Отже, на момент одержання позивачем у квітні 2008 році разової допомоги до 5 травня існувала колізія нормативно-правових актів, які мали однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір зазначеної допомоги.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи
іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає
також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів,
що мають однакову юридичну силу.
За змістом ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України. Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин під час вирішення спорів у цих відносинах, суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Тобто, в період із 1 січня по 21 травня 2008 року Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був чинним та підлягав виконанню, а органи, уповноважені на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Сервіси для юристів