ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" серпня 2015 р. м. Київ К/800/32479/13
К/800/32481/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Васильченко Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Південної митниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна-Лайн»
до відповідача-1 Південної митниці
відповідача-2 Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В :
3.07.2012р. до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Південної митниці (далі Митниця) та про стягнення з Державного бюджету України 7338397,82гр. звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна-Лайн» (далі Товариство). Свої вимоги Товариство мотивувало тим, що при митному оформленні товару, що надійшов на виконання зовнішньоекономічного контракту, Митниця усно відмовила Товариству в прийняті документів із зазначеною позивачем митною вартістю, внаслідок чого Товариство змушено було подати декларацію в якій відобразило митну вартість рекомендовану митним органом, що призвело до надмірного перерахування митних та інших платежів до Бюджету України. В подальшому Товариство звернулось до Митниці із заявою щодо повернення надмірно сплачених 7338397,82гр., але митний орган безпідставно відмовився задовольнити вимоги позивача.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2013р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013р., позов задоволено.
Не погодившись з судовими рішеннями, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Митниця звернулись з касаційними скаргами, в яких посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просили їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Матеріалами справи встановлено, що в період з 22.10.2010р. по 16.08.2011р. позивачем для митного оформлення товару, поставленого в Україну на підставі зовнішньоекономічного контракту, подавались декларації митної вартості в якій декларантом, крім іншого, зазначалась митна вартість товару, яка перевищувала договірну ціну товару, що відображалась в умовах зовнішньоекономічного контракту.
Вказані митні декларації було прийнято митним органом, після чого позивачем здійснено відповідні платежі до бюджету.
У лютому та липні 2012р. Товариство зверталось до Митниці із заявами про повернення надмірно сплачених мита та податку на додану вартість, проте митний орган відмовився задовольнити заяву та надати висновок щодо повернення платежів.
Відповідно до статті 2442 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
В своїй постанові від 7 липня 2015 року Верховний Суд України зазначив наступне :
« 3 липня 2012 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило визнати протиправною бездіяльність Митниці щодо повернення надмірно сплачених до бюджету мита та податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 6 411 617 грн 64 коп. та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачені кошти у зазначеній сумі.
На обґрунтування позову Товариство зазначило, що з метою проведення митного оформлення товару, поставленого компаніями «DP TRADING LIMITED», «RIDEMAX SYSTEMS INC», «RANDLUX SALES INC» за відповідними контрактами, позивач подав до Митниці вантажні митні декларації (далі - ВМД), в яких була заявлена митна вартість товару, визначена за першим методом (за ціною договору товару, що імпортується), на загальну суму 27 300 002 грн 79 коп. Однак заявлену позивачем митну вартість Митниця не визнала, усно відмовила у прийнятті ВМД та самостійно визначила митну вартість товару.
У зв'язку з усною відмовою митного органу у митному оформленні товарів за контрактною ціною Товариство заповнило та подало ВМД на підставі визначеної митним органом митної вартості товару за шостим методом, згідно з якими митна вартість з урахуванням коригування у графі 45 ВМД склала 55 913 838 грн 9 коп., у результаті чого були нараховані та сплачені значно більші суми мита й ПДВ (6 411 617 грн 64 коп.). На неодноразові звернення Товариства із заявами про повернення надмірно сплачених сум ПДВ та мита Митниця рішення, прийнятого за результатами розгляду такого звернення, не надала.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 8 липня 2013 року позов задовольнив.
У своєму рішенні суд першої інстанції вказав на неправомірність здійснення Митницею митного оформлення ввезеного Товариством товару за шостим (резервним) методом, у зв'язку з чим останнє надмірно сплатило митні платежі. І оскільки Митниця у встановленому законодавством порядку не відреагувала на подані Товариством 28 травня та 2 липня 2012 року заяви про повернення надмірно сплачених платежів, то суми цих платежів підлягають стягненню на користь позивача із Державного бюджету України.
Ухвалюючи таке рішення, суд виходив із того, що факт усної відмови у митному оформленні за поданими Товариством ВМД із визначеною в них за першим методом митною вартістю Митниця не спростувала, при цьому подані відповідачу документи підтверджували заявлену ним митну вартість.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 листопада 2013 року рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив, вказавши, що матеріали справи не містять доказів подання Товариством до Митниці ВМД для митного оформлення ввезеного ним товару за митною вартістю, визначеною за першим методом, як і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, що відповідно до Порядку оформлення й використання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України (далі - ДМСУ) від 12 грудня 2005 року № 1227 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2005 року за № 1562/11842; чинного на час здійснення митного оформлення), є єдиним доказом прийняття митним органом рішення щодо відмови у прийнятті ВМД.
Сервіси для юристів