ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2026 року
м. Київ
справа № 120/3484/25
адміністративне провадження № К/990/35465/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Радишевської О.Р., Єресько Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року (головуючий суддя - Віятик Н.В.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року (головуючий суддя - Курко О.П., судді: Боровицький О.А., Ватаманюк Р.В.)
у справі № 120/3484/25
за позовом ОСОБА_1
до Вінницької міської ради
про зобов`язання вчинити дії,
I. ПРОЦЕДУРА
1. У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив зобов`язати Вінницьку міську раду повернути помилково сплачені кошти в сумі 810 грн.
2. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, позовну заяву повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4. Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про неусунення позивачем усіх недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Вінницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року, що свідчить про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.
6. Суд апеляційної інстанції зазначив, що повернення позовної заяви ОСОБА_1 у зв`язку з невиконанням ухвали суду про усунення недоліків позовної заяви переслідує легітимну мету та має розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Адже розгляд позовної заяви, яка складена без дотримання вимог КАС України, не передбачений положеннями процесуального законодавства. Позивач був повідомлений про наслідки неусунення недоліків у встановлений судом строк і мав реальну можливість їх усунути у визначений судом спосіб, чого не зробив. Тому рішення про повернення позовної заяви зумовлене не будь-яким свавільним небажанням суду розглядати звернення позивача до суду, а лише невиконанням ним процесуальних вимог закону щодо форми та порядку подання позовної заяви.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України щодо наявності підстав для повернення позовної заяви.
8. Скаржник указав, що деякі недоліки його позовної заяви, на які вказав суд першої інстанції в ухвалі про залишення без руху від 25 березня 2025 року, є «химерними», оскільки категорично суперечать вимогам КАС України. Наголосив, що надання письмового підтвердження чи пояснення про те, хто є реальним підписантом позову не передбачено вимогами КАС України. Також скаржник зазначив, що йому невідомо ЄДРПОУ та електронний кабінет відповідача, що звільняє його від обов`язку це зазначати у позові. Окрім того, на думку ОСОБА_1 , суд, згідно з приписами частин другої, четвертої статті 77 та статті 79 КАС України, не має права витребовувати докази у позивача у справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
9. Також скаржник наголосив, що вимога суду стосовно необхідності правильного формулювання позовних вимог також є безпідставною. Суд першої інстанції, на думку скаржника, не був позбавлений можливості відкрити провадження за його позовною заявою, а потім, призначивши підготовче засідання, з`ясовувати усі питання щодо формулювання позовних вимог, витребовування доказів, тощо.
10. Скаржник стверджує, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, повернувши позовну заяву, а суд апеляційної інстанції поверхнево розглянув апеляційну скаргу та безпідставно залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.
Сервіси для юристів