Постанова ВАСУ від 18.05.2026 року у справі №380/21568/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року

м. Київ

справа № 380/21568/25

адміністративне провадження № К/990/14353/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду (постановлену у склад колегії суддів: Гуляка В. В., Ільчишин Н. В. Матковської З. М.) від 25 лютого 2026 року у справі № 380/21568/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила:

- визнати протиправними дії Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо: віднесення запитуваної інформації, зазначеної у її запиті від 21 квітня 2025 року, до інформації з обмеженим доступом (конфіденційної інформації); відмови у задоволенні її запиту від 21 квітня 2025 року про надання публічної інформації; ненадання запитуваної інформації, зазначеної у її запиті від 21 квітня 2025 року;

- зобов`язати Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України у п`ятиденний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили повторно розглянути її запит від 21 квітня 2025 року та надати їй запитувану у ньому інформацію, а саме: в електронному (сканованому в кольоровому форматі) та паперовому вигляді копію звернення (з доданими до нього документами) Релігійної громади християн віри євангельської (церкви) № 2, за результатами розгляду якого управлінням патрульної поліції у місті Львові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України було надано лист-відповідь від 15 листопада 2017 року № 30051/41/12/02-2017, а також копію зазначеного листа.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків шляхом подання оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року позовну заяву повернуто позивачці на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 296 КАС України в частині сплати судового збору. Скаржниці надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду документа про сплату судового збору.

Водночас відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зауважив, що надані позивачкою листи Департаменту з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Пенсійного фонду України №2800-060203-8/29899 від 06 травня 2025 року; Державного центру зайнятості №33/10/4515-25 від 30 травня 2025 року; Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради №2603-вих-79880 від 02 червня 2025 року є неактуальними, оскільки видані станом на травень - червень 2025 року, а відтак не можуть свідчити про дійсне матеріальне становище скаржниці на момент подання апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року апеляційну скаргу повернуто скаржниці у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржниця отримала 16 січня 2026 року у своєму Електронному кабінеті через підсистему «Електронний суд», однак у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунула, документ про сплату судового збору не надала.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року, позивачка звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги скаржниця, з посиланням на практику Верховного Суду, зазначає про те, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати, зокрема: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

Скаржниця зауважує, що впродовж попереднього календарного року не мала жодних доходів, що підтверджується наданими суду апеляційної інстанції відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період січень 2024 - жовтень 2025 від 01 грудня 2025 року.

Також скаржниця зазначає, що до поданого клопотання про звільнення від сплати судового збору нею було долучено копії листів Департаменту з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Пенсійного фонду України № 2800-060203-8/29899 від 06 травня 2025 року, Державного центру зайнятості № 33/1021/4715-25 від 30 травня 2025 року, Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради № 2603-вих-79880 від 02 червня 2025 року на підтвердження відсутності факту отримання у попередньому календарному році будь-яких видів пенсії, виплат допомоги по безробіттю, соціальних допомог чи компенсаційних виплат.

Однак зазначені докази не були враховані Восьмим апеляційним адміністративним судом і залишилися поза межами дослідження та надання їм оцінки. Крім того, суд апеляційної інстанції необґрунтовано визнав подані докази «неактуальними» виключно з підстав дати їх видачі, оскільки надані копії вищезазначених листів підтверджують відсутність доходів за 2024 рік і їх доказове значення визначається змістом, а не датою оформлення.

Скаржниця також зауважує, що зі змісту оскаржуваної ухвали від 25 лютого 2026 року про повернення апеляційної скарги вбачається, що суд вказав лише на наявність у неї процесуального обов`язку сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги та дискреційність права суду вирішувати питання звільнення особи від сплати судового збору. При цьому, зазначена ухвала суду не містить правової оцінки тих обставин (аргументів), які були нею викладені у заяві від 29 січня 2026 року, надісланої на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Крім того, скаржниця зазначає, що суд апеляційної інстанції, формально пославшись на невиконання нею вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, не вказав, які саме докази на підтвердження рівня майнового стану вона має надати, враховуючи, що оцінка таким доказам надається саме судом за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.