Постанова ВАСУ від 18.05.2026 року у справі №380/12099/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року

м. Київ

справа № 380/12099/25

адміністративне провадження № К/990/1469/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желєзного І. В.,

суддів: Білак М. В., Мацедонської В. Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року (суддя Братичак У. В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року (головуючий суддя Довга О. І., судді Запотічний І. І., Шинкар Т. І.) у справі № 380/12099/25 за позовом ОСОБА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львов Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), у якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10 березня 2025 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1;

- зобов`язати Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відновити виконавче провадження № НОМЕР_1.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 18 червня 2025 року позовну заяву позивача залишив без руху (оскільки позовну заяву подано без додержання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України; далі - КАС України), запропонував останньому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути її недоліки шляхом подання документа про сплату судового збору за подання цього позову у розмірі 968,96 грн.

3. На виконання вказаної вище ухвали 24 червня 2025 року від представника позивача до суду надійшла заява, у якій останній повідомив, що не підлягає сплаті судовий збір за оскарження рішення органу державної виконавчої служби, прийнятого під час виконання судового рішення.

4. Також звернув увагу, що за подання позовної заяви про отримання належного грошового забезпечення позивач був звільнений від сплати судового збору, тому обов`язок сплати судового збору за подання позовної заяви про оскарження постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження внаслідок неналежного виконання рішення суду боржником, як одного з елементу судового контролю за виконання судового рішення, не може бути справедливим.

5. Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 30 червня 2025 року доводи представника позивача про звільнення позивача від сплати судового збору визнав необґрунтованими та продовжив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у справі № 380/12099/25 встановлений ухвалою від 18 червня 2025 року на п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання документа про сплату судового збору за подання цього позову у розмірі 968,96 грн.

6. Суд першої інстанції зазначив, що позивач звернувся до суду не в порядку судового контролю відповідно до статті 382 КАС України, а з новим позовом. За звернення до суду з адміністративним позовом у порядку статті 287 КАС України судовий збір сплачується в загальному порядку в розмірах, визначених у статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), відповідні норми є чинними та неконституційними не визнавалися, а відтак у суду відсутні підстави їх не враховувати. Таким чином, судовий збір у цій справі підлягає сплаті в загальному порядку.

7. Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 09 липня 2025 року позовну заяву у цій справі повернув позивачеві відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

8. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що недоліки такої, на які вказано в ухвалах Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року та від 30 червня 2025 року позивач не усунув, а підстави для звільнення останнього від сплати судового збору відсутні. Роз`яснив, що згідно частини восьмої статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

9. Не погоджуючись із вказаним судовим рішеннями, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

10. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 грудня 2025 року апеляційну скаргу скаржника залишив без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року - без змін.

11. Залишаючи без змін ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року, суд апеляційної інстанції виходив із того, що доводи апеляційної скарги не спростовують законність оскарженої ухвали суду першої інстанції, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, а матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем дій (спроб) для усунення таких недоліків протягом строку, який вказаний в ухвалі суду першої інстанції від 30 червня 2025 року.

12. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у суду першої інстанції були наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

13. Від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі № 380/12099/25, у якій посилаючи на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати такі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

14. На обґрунтування касаційної скарги зазначає, що, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви від 09 липня 2025 року у цій справі, суд першої інстанції неправильно застосував підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, порушив положення статей 169 КАС України та не врахував висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 лютого 2025 року у справі № 440/8929/24.