ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" травня 2016 р. м. Київ К/800/8239/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів при секретарі судового засідання представника Генеральної прокуратури України Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Мороз Л.Л., Корінець Ю.О. Гудименко Ю.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Південної митниці та заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Толиман» до Південної митниці Державної митної служби України, Приморської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа на стороні позивача - Приватне підприємство «Мерітайм Трансшипмент центр», за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси, про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Толиман» (далі ТОВ «Толиман») пред'явило позов до Південної митниці Державної митної служби України, Приморської митниці Державної митної служби України та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - ГУ Держказначейства) про визнання протиправною бездіяльності Південної митниці щодо неповернення надмірно сплачених позивачем мита у розмірі 4528341 грн. 40 коп. та податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 4528341 грн. 87 коп.; зобов'язання Південної митниці надати до ГУ Держказначейства підтвердження щодо зарахування до Державного бюджету України суми надмірно сплачених Товариством мита у розмірі 4 528 341 грн. 40 коп. та ПДВ у розмірі 4 528 341 грн. 87 коп.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2009 року позовні вимоги задоволені частково.
Визнано неправомірною бездіяльність Південної митниці щодо неповернення ТОВ «Толиман» надмірно сплаченого мита у сумі 4528341 грн. 40 коп. та ПДВ у сумі 4528341 грн. 87 коп. відповідно до заяви від 19 серпня 2009 року.
Стягнуто з Державного бюджету України через ГУ Держказначейства на користь позивача надмірно сплачені згідно з митними деклараціями мито в сумі 4528341 грн. 40 коп. та ПДВ у сумі 4528341 грн. 87 коп., на загальну суму 9056683 грн. 27 коп..
В решті позовних вимог відмовлено.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 9 червня 2010 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2009 року скасував, у задоволенні позовних вимог відмовив.
Постановою від 11 червня 2013 року Одеський апеляційний адміністративний суд заяву ТОВ «Толиман» про перегляд постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2010 року за нововиявленими обставинами задовольнив частково.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2010 року скасував.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2009 року в частині стягнення надмірно сплачених платежів до Державного бюджету України виклав у такій редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Толиман» (68000, м. Іллічівськ, вул. 1 травня, 3, ідентифікаційний код 35162445) надмірно сплачених до бюджету товариством з обмеженою відповідальністю «Толиман» платежів у загальній сумі 9 056 683 грн. 27 коп., які було зараховано до бюджету».
В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2009 року залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржники оскаржили їх.
У касаційних скаргах Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Південна митниця, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просять рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі заступник прокурора Одеської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2013 року скасувати та у задоволенні заяви ТОВ «Толиман» про перегляд за ново виявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2010 року відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга заступника прокурора Одеської області підлягає задоволенню, касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Південної митниці підлягають задоволенню частково.
Судами встановлено, що 29 червня 2007 року між ПП «Мерітайм трансшипмент центр» та ТОВ «Толиман» було укладено договір комісії № МСТ-29/06 за умовами якого ТОВ «Толиман» зобов'язалося від свого імені та за рахунок ПП «Мерітайм трансшипмент центр», за винагороду придбавати товар в строк, на умовах та за ціною, передбаченою цим договором. 17 липня 2007 року до зазначеного договору укладено додаткову угоду, що є невід'ємною частиною договору.
На виконання умов договору від 29 червня 2007 року № МСТ-29/06 29 червня 2007 року ТОВ «Толиман» укладено контракт з компанією «REDRІCK COMPANY LTD» №/2007, відповідно до якого ПП «Мерітайм трансшипмент центр» були поставлені транспортні засоби загальною фактурною вартістю 5041086,75 грн.
Для здійснення митного оформлення товару позивачем були подані до Приморської митниці вантажні митні декларації.
Приморською митницею не було прийнято митні декларації та не було здійснено митне оформлення чи пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України у зв'язку з виникненням сумнівів щодо правильності визначення позивачем митної вартості товару, що імпортується.
Позивач додаткових документів на підтвердження заявленої ним митної вартості за першим методом не надав, подав митну декларацію, у якій заявив митну вартість товару за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товару.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що Південна митниця у судовому засіданні не обґрунтувала правомірності митного оформлення товару позивача за митною вартістю, визначеною не за першим, а за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товару.
З урахуванням вищезазначених вимог законодавства щодо обов'язку саме суб'єкта владних повноважень - митних органів здійснювати контроль за правильністю митної оцінки товарів, суд першої інстанції прийшов до висновку про неправомірність дій митниці щодо визначення митної вартості товару за шостим методом при наявності підстав для визначення митної вартості товару за першим методом.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що бездіяльність Південної митниці щодо повернення ТОВ «Толиман» надмірно сплаченого мита у сумі 4528341,40 грн. та податку на додану вартість у сумі 4528341,87 грн. відповідно до заяви від 19 серпня 2009 року у зв'язку з митним оформленням товару позивача не за першим, а за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товару, є неправомірною, а тому суми надмірно сплаченого мита та податку на додану вартість у загальній сумі 9056683,27 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Сервіси для юристів