ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2026 року
м. Київ
справа № 420/4617/19
адміністративне провадження № К/990/9707/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Білак М.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу № 420/4617/19
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, порушеної
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року (головуючий суддя - Андрухів В.В.),
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2024 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Кравченка К.В., суддів - Джабурії О.В., Вербицької Н.В.),
УСТАНОВИВ:
Історія справи
1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі -відповідач, ГУ НП в Одеській області), у якому просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Одеський області від 19.06.2019 № 1403 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Одеський області від 08.07.2019 № 829 о/с про звільнення;
1.3. визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Одеський області від 23.10.2019 № 1410 о/с в частині внесення змін до наказу ГУ НП в Одеський області від 08.07.2019 № 829 о/с про звільнення ОСОБА_1
1.4. поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого-криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУ НП в Одеський області;
1.5. стягнути з ГУ НП в Одеський області на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.07.2019 і до моменту фактичного поновлення на посаді.
2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що, на її думку, дії заступника начальника ГУ НП в Одеській області щодо подання рапорту про наявність підстав для проведення службового розслідування, на переконання позивачки, є протиправними, а інформація, викладена в ньому, не відповідає фактичним обставинам справи, позаяк 14.03.2019 через канцелярію СУ ГУ НП в Одеський області позивачкою подано рапорт, в якому зазначено, що станом на 14.03.2019 вона продовжувала знаходитися на лікарняному у зв`язку з погіршенням стану здоров`я та надала копії висновку ЛКК № 117 КНП «ЦПМСД № 10» від 04.02.2019 і довідку з поліклінічного відділення КУ «МКЛ № 11» від 12.03.2019, а 06.05.2019 через канцелярію СУ ГУ НП в Одеській області позивачкою подано рапорт, в якому зазначено, що станом на 06.05.2019 вона продовжує знаходитися на лікарняному і надала копії довідок: № 1492 (з 13.03.2019 по 18.03.2019), № 1660 (з 23.03.2019 по 28.03.2019), № 1809 (з 02.04.2019 по 12.04.2019), № 2158 (з 20.04.2019 по 27.04.2019). На підставі наведеного позивачка доводила, що уповноважені посадові особи відповідача були належним чином обізнані про те, що капітан поліції ОСОБА_1 знаходилася на лікуванні.
2.1. Отже, на переконання позивачки, факт несвоєчасного повідомлення керівництва про причини відсутності на службі капітана поліції ОСОБА_1 відсутній, а тому, на її думку, встановивши відсутність підстав притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності за довготривале перебування на лікуванні та відсутність у зв`язку з цим на робочому місці, дисциплінарна комісія повинна була закрити службове розслідування за даним фактом через відсутність складу дисциплінарного проступку. Проте позивачка стверджувала, що дисциплінарна комісія за підсумками службового розслідування не взяла до уваги подані позивачкою рапорти від 14.03.2019 та 06.06.2019, натомість встановлювала обставини, які не були підставою для створення дисциплінарної комісії та проведення службового розслідування, що, на думку позивачки, є порушенням порядку проведення службового розслідування, яке безумовно тягне за собою скасування усіх подальших дій.
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2020, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2020, у задоволенні позову відмовлено.
3.1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звільнення позивачки зі служби в поліції відбулось саме у зв`язку з порушенням останньою службової дисципліни, що підтверджено результатами службового розслідування.
3.2. На переконання суду першої інстанції, довідки, видані позивачці (30.05.2019 № 90/6 МКЛ № 11, 13.06.2019 № 87 КНП «ЦПМСД № 2» ОМР, 08.07.2019 № 129 КНП «ЦПМСД № 2» ОМР) не є належним та допустимим доказом поважності причин її відсутності на службі.
3.3. Покликаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31.07.2019 у справі № 815/810/18, від 16.04.2018 у справі № 805/1126/18-а, від 25.06.2019 у справі № 805/1816/17-а, суд цієї інстанції зауважив, що довідка лікаря не може засвідчувати непрацездатність працівника протягом строку, який перевищує максимальний термін перебування на лікарняному без Лікувальної контрольної комісії. Доводи позивачки про те, що Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 № 455 передбачена видача інших документів про тимчасову непрацездатність ніж листок непрацездатності, за оцінкою суду цієї інстанції, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до змісту наданих довідок в них навіть відсутні відомості про звільнення позивачки від роботи у зв`язку з непрацездатністю. На цій підставі суд першої інстанції виснував, що відсутність на місці несення служби з поважних причин повинна бути належним чином документально оформлена, а саме листком непрацездатності, який є єдиним офіційним документом, що дозволяє бути відсутнім на роботі у зв`язку із хворобою.
3.4. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про те, що відповідачем були виконані вимоги статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут), а саме вчинення дій для одержання пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування; позивачка, щонайменше з 17.05.2019 знала про проведення щодо неї службового розслідування, не скористалася своїми правами, що визначені частиною другою статті 18 Дисциплінарного статуту, не надавала пояснень, оригіналів документів, що підтверджували б факт звільнення її від служби у зв`язку з лікуванням та інше; при цьому, відповідачем було дотримано порядок проведення службового розслідування, в ході якого було встановлено систематичну відсутність на службі без поважних причин капітана поліції ОСОБА_1 з 03.05.2019 по 06.06.2019, що підтверджується актами про невихід на службу № 4/1-7144 від 04.06.2019, № 4/1-7145 від 04.06.2019, № 4/1-7193 від 05.06.2019.
3.5. Враховуючи, що капітан поліції ОСОБА_1 у період з 11.01.2019 по 02.05.2019 до СУ ГУ НП в Одеській області не надала жодного оригіналу медичних довідок про перебування на лікуванні, апеляційний суд вважав вірним висновок суду першої інстанції про те, що копії таких медичних довідок не є документами, які звільняють її від виконання службових обов`язків, та не можуть підтверджувати її законну відсутність на службі.
Сервіси для юристів