ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2026 року
м. Київ
справа № 400/2347/25
адміністративне провадження № К/990/26644/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №400/2347/25
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року, прийняту в складі судді Ярощука В.Г., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за 2022 рік з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за 2022 рік з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, за січень-лютий 2023 року з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов`язати відповідача повернути позивачу незаконно стягнутий військовий збір з грошового забезпечення та додаткової винагороди за 2022 рік та січень-лютий 2023 року у розмірі 1,5 %.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з пропущенням встановленого строку звернення до суду та запропоновано позивачу протягом десяти днів надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску такого пропуску.
3. На виконання вказаної ухвали позивач подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку, в якій зазначив, що відповідач не повідомляв його про складові його грошового забезпечення, відповідно до статті 110 Кодексу законів про працю України та при звільненні позивачу не надав письмове повідомлення про суми нараховані та виплачені працівникові при звільненні, а також позивачу не було вручено грошовий атестат. Таким чином, позивачу не було відомо про складові його грошового забезпечення, а тому він не міг дізнатися про порушення своїх прав.
4. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 18 березня 2025 року про поновлення строків звернення до Миколаївського окружного адміністративного суду. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 повернуто в частині позовних вимог, а саме щодо:
- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, у розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 19 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168, у розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 19 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168, у розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, за січень-лютий 2023 року з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов`язання відповідача повернути позивачу незаконно стягнутий військовий збір з грошового забезпечення та додаткової винагороди за періоди з 19 липня 2022 року по 28 лютого 2023 року у розмірі 1,5 %.
5. Вказані судові рішення мотивовані тим, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.09.2024 №261 позивача виключено зі списків особового складу відповідача та всіх видів забезпечення з 17.09.2024. Таким чином, суди уважали, що 17.09.2024 позивач був ознайомлений про розмір нарахованого і виплаченого грошового забезпечення шляхом проставлення особистого підпису на своєму грошовому атестаті, тому суди визнали таким, що не відповідає дійсності твердження позивача про те, що відповідач не повідомив про суми нарахованого та виплаченого йому грошового забезпечення. За таких обставин, наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду за період з 19.07.2022 по 28.02.2023 підстави суди визнали неповажними і відмовили у її задоволенні.
6. Також суд апеляційної інстанції зазначав про те, що заробітна плата (грошове забезпечення) є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено виплату заробітної плати (грошового забезпечення), з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання виплати особою, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
Сервіси для юристів