ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" березня 2014 р. м. Київ К/800/55217/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів: Леонтович К.Г., Мороз Л.Л., Мироненка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 4 грудня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року у справі № 0870/8801/12 за позовом відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до Запорізької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2012 року відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулося в суд з позовом до Запорізької митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці №112030000/2012/000133/1 від 24.04.2012р. про визначення митної вартості товару за 6 методом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що не приймаючи до уваги надання всіх необхідних і належних документів та пояснень ВАТ "Запоріжсталь", які дозволяють визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди (метод № 1), а також не висловлюючи будь-яких зауважень щодо достовірності поданих документів, Запорізька митниця прийняла рішення про визначення митної вартості № 112030000/2012/000133/1 від 24.04.2012 р., яким самостійно визначила митну вартість товару за 6 (резервним) методом.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 4 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу Запорізька митниця Міндоходів просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що 10 жовтня 2011 року між ТОВ Торговий дім "Шолоховський" (продавець) та ВАТ "Запоріжсталь" (покупець) був укладений контракт №ВП.1323.37515.11.101И (далі - Контракт), відповідно до п. 1.1. якого покупець зобов'язується оплатити та прийняти, а продавець зобов'язується поставити та продати вугілля кам'яне, що іменується в подальшому "Товар". Найменування, асортимент, кількість, ціна та строк поставки товару визначаються в Специфікаціях до даного Контракту.
На виконання умов контракту ТОВ Торговий дім "Шолоховський" у квітні 2012 року поставило на адресу ВАТ "Запоріжсталь" на умовах DAF -кордон Росії/України прикордонні станції Червона Могила (згідно "Інкотермс-2000") вугілля кам'яне, коксівне марки КС кількістю 2998000 кг за ціною 155 доларів США за тонну.
При митному оформленні вказаного товару, який надійшов на адресу ВАТ "Запоріжсталь" за контрактом від ТОВ Торговий дім "Шолоховський", позивачем була подана ВМД № 112030000/2012/010680 від 09.04.2012р. для митного оформлення вантажу у режимі "Імпорт", митна вартість якого визначена декларантом в розмірі відповідно до ціни угоди (метод визначення митної вартості № 1), а саме - 155 доларів США за тонну, виходячи з ціни, встановленої сторонами у Контракті, додатковій угоді до Контракту № 1 від 11.11.2011 та специфікації № 7 від 20.01.2012 до Контракту на умовах поставки DAF - кордон Росії/України, згідно "Інкотермс-2000".
Відповідачем при здійснені митного оформлення товару виявлена невідповідність заявленої митної вартості товару ціновій базі ЄАІС ДМСУ та поданих документів, що викликало сумніви щодо заявленої митної вартості товару та на підставі п. 11 Порядку № 1766 митний орган витребував від декларанта ряд додаткових документів для визначення митної вартості, а саме: сертифікат про походження товару; відповідну бухгалтерську документацію: копії первинних бухгалтерських документів, згідно з якими товар було знято з обліку/балансу, випущено зі складу, видаткові накладні, тощо; інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів за власним бажанням декларанта.
Представник позивача був ознайомлений з необхідністю надання додаткових документів, про що свідчить його підпис на Декларації митної вартості № 112030000/2012/010680 від 09.04.2012р. та зазначив про неможливість надати затребувані документи на час митного оформлення.
З підстав ненадання витребуваних документів, відповідачем було прийняте рішення про визначення митної вартості товарів №112030000/2012/000133/1 від 24.04.2012, відповідно до якого відповідачем визначено митну вартість товару за методом № 6.
Згідно вказаного рішення підставою його прийняття та джерелом інформації, що використовувалася митним органом для визначення митної вартості є відмова від подання декларантом додаткових документів згідно п.п.11,14 ПКМУ від 20.12.2006 №1766. Метод № 1 неможливо застосувати в зв'язку із відмовою декларанта надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. З декларантом проведена консультація, за результатами якої прийняте рішення про неможливість використання методів № 2,3 у зв'язку з невідповідністю умов згідно ст.ст.268, 269 МКУ. При визначенні митної вартості застосована наявна у митного органу інформація щодо вартості товару, застосований метод № 6 у відповідності з вимогами статті 273 МК України. ВМД від 16.03.2012 № 110010000/2/1894, від 21.03.2012 №110010000/2/2045, від 22.03.2012 № 702020001/2/2539.
Листом від 26.04.2012 № 07-04-10-24/5126 Запорізька митниця повідомила позивача про прийняте рішення щодо можливості випуску товару "вугілля кам'яне коксівне марки КС (2998 тон)", імпортованого позивачем на виконання контракту від 10.10.2011 № ВП.1323.37515.11.101И, рахунку-фактури від 27.03.2012 № 00000158, під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових) платежів, згідно з митною вартістю товарів, визначеною Запорізькою митницею - рішення про визначення митної вартості товарів від 24.04.2012 № 112030000/2012/000133/1, у зв'язку з чим позивачем була подана ВМД №112030000/2012/012676 від 27.04.2012 та оформлена Декларація митної вартості (форми ДМВ-2) № 112030000/2012/012676 від 27.04.2012. Також ВАТ "Запоріжсталь" були сплачені до державного бюджету України суми податків та зборів згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.
Листом від 02.07.2012 № 95/2051770 ВАТ "Запоріжсталь" звернулося з проханням до Запорізької митниці переглянути рішення про здійснення митної оцінки товару із застосування методу № 6 та застосувати митну вартість за методом №1 і у разі прийняття митним органом рішення про застосування митної вартості, визначеної декларантом, повернути надмірно сплачені податки та збори. ВАТ "Запоріжсталь" був наданий відповідачу документ згідно з додатком, а саме, сертифікат про походження товару форми СТ-1 № RUUА 2106000611 від 16.05.2012.
Відповідач листом від 07.07.2012 № 07-04-10-24/7010 повідомив позивача, що протягом дії гарантійних зобов'язань ВАТ "Запоріжсталь" додатково надано лише сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 16.05.2012 № RUUА2106000611. Додаткові документи для підтвердження рівня заявленої митної вартості товарів, які були затребувані на момент митного оформлення не були надані в повному обсязі, що не дає можливості митному органу упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару. Враховуючи викладене, Запорізька митниця не вбачає законних підстав щодо перегляду та скасування рішення про визначення митної вартості № 112030000/2012/000133/1 від 24.04.2012.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що, позивачем в порушення вимог чинного законодавства, не виконані в повному обсязі законні вимоги Митниці щодо надання додаткових документів, необхідних для розгляду питання щодо встановлення дійсної митної вартості товару, в зв'язку з чим подальші дії відповідача є такими, що вчинені у межах та у спосіб, передбачений МК України.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонам виник спір щодо законності прийнятого відповідачем рішення №112030000/2012/000133/1 від 24.04.2012р. про визначення митної вартості товару за 6 (резервним) методом.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулювалися Митним кодексом України, що був чинним до 01.06.2012р.
Відповідно ст.264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що, враховуючи наявну у митного органу інформацію про те, що вартість товару цього ж виробника, який вже оформлювався митними органами, перевищує заявлений декларантом рівень митної вартості, а надані декларантом документи для митного оформлення товару не підтверджували визначену позивачем об'єктивну митну вартість товару за першим методом, у митного органу були обґрунтовані сумніви в правильності заявленої митної оцінки товару. За таких обставин, митний орган обґрунтовано запропонував позивачу надати додаткові документи, перелічені у пункті 11 Порядку.
Сервіси для юристів