ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" лютого 2016 р. м. Київ К/800/12423/15
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,
секретар судового засідання Загородній А.А.,
за участю представника позивача Кирпичова С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ОТП Капітал» до Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання недійсною податкової консультації, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ОТП Капітал» (далі - позивач, ТОВ «Компанія з управління активами «ОТП Капітал») звернулося до суду першої інстанції із позовом, в якому просило визнати недійсною надану Головним управлінням Міндоходів у місті Києві індивідуальну податкову консультацію листом від 04.09.2014 року №8318/10/26-15-11-01-08; зобов'язати Головне управлінням Міндоходів у місті Києві надати позивачу індивідуальну податкову консультацію у відповідь на звернення від 14.08.2014 року № 910 з урахуванням висновків суду.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року, адміністративний позов задоволено.
Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що у податковій консультації відповідач протиправно, на власний розсуд, протрактував порядок оподаткування доходів щодо інститутів спільного інвестування, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за активами таких інститутів, а тому надання такої консультації порушує принцип правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що податкова консультація має індивідуальний характер та не породжує жодних правових обов'язків для позивача щодо застосування певних вимог законодавства. Крім того, надана податкова консультації не суперечить нормі та змісту пп. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а тому відсутні підстави для визнання такої недійсною.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки при їх ухваленні суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права.
Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні, відповідно до ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ОТП Капітал» звернулось до Державної фіскальної служби України з листом від 14.08.2014 року № 910, у якому просило надати роз'яснення з питання: чи стосуються зміни, внесені до пп. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 ПК України, доходів інститутів спільного інвестування, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за активами таких інститутів.
28.08.2014 року Державна фіскальна служба України надала Головному управлінню Міндоходів у місті Києві доручення № 3092/7/99-99-19-02-02-17 щодо надання ТОВ «Компанія з управління активами «ОТП Капітал» роз'яснення за зверненням.
Листом від 04.09.2014 року №8318/10/26-15-11-01-08 Головне управління Міндоходів у місті Києві надало позивачу наступне роз'яснення з поставленого питання: «Враховуючи те, що пп. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 ПК України встановлений порядок оподаткування активів інститутів спільного інвестування та активів фондів операцій з нерухомістю, то починаючи з 03.08.2014 року до інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та визначаються відповідно до п. 135.5 ст. 135 ПК України, включаються доходи, отримані інститутами спільного інвестування і фондами операцій з нерухомістю у вигляді процентів, нарахованих за активами інститутів спільного інвестування та активами фондів операцій з нерухомістю.».
Не погоджуючись з індивідуальною податковою консультацією відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Правові та організаційні основи діяльності, особливості управління активами суб'єктів спільного інвестування встановлено Законом України від 05.07.2012 року №5080-VІ «Про інститути спільного інвестування» (далі - Закон № 5080).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону №5080 визначено, що активи інституту спільного інвестування - це сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Кошти спільного інвестування - кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у передбачених цим Законом випадках інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного користування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи: діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Реєстру (абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону №5080).
Тобто, починаючи з 03.08.2014 року, при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств враховуються доходи у вигляді процентів, нараховані за активами інститутів спільного інвестування.
Під визначенням податкова консультація, наведеним у пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПК України, слід розуміти допомогу контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Згідно з ст. 52 ПК України контролюючі органи за зверненням платників податків надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
Сервіси для юристів