ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2016 року м.Київ К/800/40213/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Заяць В.С.,
Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Жовті Води Дніпропетровської області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання поновити виплату пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Жовті Води Дніпропетровської області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неправомірного ігнорування заяви представника позивача про поновлення виплати раніше призначеної пенсії з одночасним зобов'язанням відповідача поновити виплату раніше призначеної пенсії позивачу з 07 жовтня 2009 року з урахуванням усіх перерахунків та індексації пенсії відповідно до ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про неправомірність дій відповідача щодо не розгляду його заяви про поновлення виплати раніше призначеної пенсії, порушуючи таким чином його конституційні права як громадянина України на отримання пенсії.
Постановою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду першої інтонації мотивовано тим, що документ, який надійшов до Управління Пенсійного фонду України у м.Жовті Води Дніпропетровської області поштою у вигляді копії заяви про поновлення виплати пенсії, не засвідченої у встановленому законодавством порядку, не може вважатися заявою на призначення/перерахунок пенсії або заявою про виплату пенсії, та не повинна розглядатися спеціалістами управління, оскільки оформлення та подання даного документу здійснено з порушеннями вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2015 року задоволено апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2; скасовано постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2015 року та прийнято нову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено; визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Жовті Води Дніпропетровської області щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_2; зобов'язано відповідача поновити позивачу з 29 жовтня 2013 року нарахування і виплату пенсії за віком, з урахуванням перерахунків та індексації, за вказаний період.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із наявності у позивача права на відновлення виплати раніше призначеної пенсії у зв'язку з тим, що рішенням Конституційного Суду України №25-пр/2009 визнано неконституційними положення п.2 ч.1 ст.49, другого речення ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якими позивачеві було припинено виплату пенсії, тому виплата пенсії ОСОБА_2 має бути поновлена протягом 10 днів з моменту звернення із заявою.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2015 року, постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2015 року залишити без змін.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що наявність рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року у справі №1-23/2009 не є безумовною підставою для поновлення конституційних прав позивача та поновлення виплати раніше призначеної йому пенсії, оскільки пенсійне законодавство передбачає особисте звернення пенсіонера у даному випадку до органів Пенсійного фонду України із чітко встановленим переліком відповідно оформлених документів.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституціє та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є громадянином України, з 17 липня 1994 року перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Жовті Води Дніпропетровської області та отримував пенсію за віком.
03 лютого 2005 року ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м.Жовті Води Дніпропетровської області із заявою, в якій просив виплатити пенсію за 6 місяців наперед та зняти з обліку у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання в США.
Атестатом від 04 лютого 2005 року підтверджується виплата ОСОБА_2 пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по 31 серпня 2005 року та зняття з обліку в Управління Пенсійного фонду України у м.Жовті Води Дніпропетровської області за місцем постійного проживання.
29 жовтня 2013 року представником позивача ОСОБА_3 направлено до Управління Пенсійного фонду України у м.Жовті Води Дніпропетровської області заяву про поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_2.
Відповідачем заяву про поновлення виплати пенсії позивачу отримано 03 листопада 2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, проте будь-якої відповіді позивачу та його представнику на зазначену заяву не надано.
Відповідно до ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно ч.2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Сервіси для юристів