ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" лютого 2015 р. м. Київ К/800/8441/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Маслія В.І., Стрелець Т.Г., при секретарі:Слободян О.М., за участю: представника позивача Полохіної Т.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2013 року у справі за позовом державного підприємства «Городницьке лісове господарство» до Державної фінансової інспекції в Житомирській області про скасування вимоги,- в с т а н о в и л а:Державне підприємство «Городницьке лісове господарство» звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Житомирській області про скасування вимоги.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним пункт 5 вимоги Державної фінансової інспекції в Житомирській області від 21 грудня 2011 року №05-17/1217.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2013 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, Державна фінансова інспекція в Житомирській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та направити справу на новий розгляд.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що контрольно-ревізійним відділом в Ємільчинському районі Житомирської області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Городницьке лісове господарство» за період з 01 січня 2009 року
по 01 жовтня 2011 року, за результатами якої складено акт від 18 листопада 2011 року
№ 05-09/064.
З метою усунення виявлених в результаті ревізії порушень, контрольно-ревізійним
відділом в Ємільчинському районі Житомирської області направлено позивачу вимогу
від 21 грудня 2011 року №05-17/1217, пунктом 5 якої зобов'язано державне підприємство «Городницьке лісове господарство» повернути кошти в сумі 28212,80 грн. з відображенням в обліку дебіторської заборгованості шляхом проведення претензійно-позовної роботи; в іншому випадку - стягнути з осіб, винних у проведенні відпуску продукції по заниженій вартості, шкоду.
Вважаючи вищезазначений пункт 5 вимог від 21 грудня 2011 року №05-17/1217 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно
(далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Згідно з пунктом 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Пунктом 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах також надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Отже, відповідачу надана можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
При цьому в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки.
Сервіси для юристів