ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" лютого 2014 р. м. Київ К/800/9990/13
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),СуддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,секретаря судового засідання Левіної А. А.,
за участю: представників відповідача - Гаврилової О. Ю., Тимчук Н. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Підприємство Замкової виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№ 58)" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року у справі за позовом Державного підприємства "Підприємство Замкової виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№ 58)" до Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області про визнання нечинною та скасування вимоги в частині,
встановив:
Державне підприємство "Підприємство Замкової виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№ 58)" звернулось з позовом до Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області про визнання нечинними та скасування пунктів 2, 3, 4, 6, 8 вимоги № 3-33/1909 від 22 серпня 2012 року.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року, в позові відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Шепетівською об'єднаною державною фінансовою інспекцією проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності позивача.
Результати ревізії оформленні актом № 3-35/31 від 26 липня 2012 року.
На підставі акту позивачу виставлено вимогу № 3-33/1909 від 22 серпня 2012 року щодо усунення порушень.
Не погоджуючись з пунктами 2, 3, 4, 6, 8 вимоги, позивач звернувся з цим позовом.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених пунктів вимоги.
Колегія суддів з висновками судів не погоджується.
Судами встановлено, що відповідачем зобов'язано позивача усунути виявлені порушення, для чого вчинити наступні дії:
- пунктом 2: стягнути з позивача суми коштів в сумі 210 616 грн. 48 коп. по понесених витратах на оплату праці осіб, які працювали в виробничих підрозділах ЗВК № 98, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у безпідставному покритті за рахунок бюджетних коштів витрат сторонніх юридичних та фізичних осіб на суму 210 616 грн. 48 коп. шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130 - 136 КЗпП України;
- пунктом 3: в разі письмової згоди стягнути із працівників підприємства зайво нараховані кошти в сумі 209 88, грн. 24 коп. та провести корегування внесків до державних цільових фондів в сумі 7 996 грн. 52 коп.;
- пунктом 4: відобразити в обліку заборгованість перед бюджетом та перерахувати в дохід відповідного бюджету кошти в сумі 86 202 грн. 67 коп.;
- пунктом 6: відобразити кредиторську заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду в Ізяславському районі на суму 153 331 грн. 91 коп.;
- пунктом 8: відобразити в обліку заборгованість перед бюджетом та перерахувати до Державного бюджету частини чистого прибутку в сумі 143 850 грн. 00 коп.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу» (в редакції на час ухвалення судового рішення) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Сервіси для юристів