ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2016 року м. Київ К/800/51312/14
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,
при секретарі судового засідання Міщенко Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2013 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014 року
у справі № 826/11078/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАБСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЮЕЙ»
до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників
про скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «КУВЕЙТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «АРАБСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЮЕЙ», звернулось до суду з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, яке є правонаступником Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкові служби від 23.05.2013 року № 0000242320. Судові витрати в сумі 2 294, 00 грн. присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КУВЕЙТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» за рахунок Державного бюджету України. Покладено на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.
В судовому засіданні представник позивача проти касаційної скарги заперечував та просив у її задоволенні відмовити. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за січень 2013 року відповідачем складено акт від акт від 19.04.2013 року № 434/41-20/23-20/31511844, яким встановлено порушення п.п. 200.1, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2013 року в сумі 3 050 932, 00 грн.
На підставі акта перевірки 23.05.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000242320, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3 050 932, 00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 762 733, 00 грн.
Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про неможливість підтвердження факту оплати платником товарів/послуг, оскільки в платіжних документах відсутня повна інформація щодо реквізитів договорів, рахунків-фактур, актів виконаних робіт тощо, на підставі яких здійснюється перерахування коштів. Враховуючи вищевикладене, податковим органом зроблений висновок, що за даними платіжними дорученнями неможливо підтвердити факт сплати позивачем від'ємного значення ПДВ за вересень 2012 року та січень 2012 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку щодо відсутності порушень позивачем вимог податкового законодавства та неправомірного прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.
Згідно із п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Сервіси для юристів