ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 620/7369/24
адміністративне провадження № К/990/23264/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,
представника позивача Коновалової А.П.,
представників відповідача Моцак О.М., Коляди І.В., Куліша І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НОСІВКА АГРО» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2025 року (головуючий суддя Собків Я.М., судді Сорочко Є.О., Чаку Є.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОСІВКА АГРО» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НОСІВКА АГРО» (далі - ТОВ «НОСІВКА АГРО») звернулося до суду через систему «Електронний суд» з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 1 лютого 2024 року №1706/ж10/25-01-23-07, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 24583219 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 19666575 грн та за штрафними санкціями - 4916644 грн).
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що при виплаті доходів у вигляді процентів за кредитом на користь компанії-нерезидента AGROPROSPERIS 2 LIMITED, платником податків на виконання вимог податкового законодавства правомірно утримано податок з такого доходу за ставкою 2% (а не 15%), оскільки вказана компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED є резидентом Республіки Кіпр та бенефіціарним отримувачем такого доходу. Водночас, наголошує, що підхід контролюючого органу до аналізу руху коштів та структури грошових потоків здійснений без урахування усіх обставин, що призвело до хибних висновків щодо здійснення транзиту таких коштів.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області на користь ТОВ «НОСІВКА АГРО» 30280 грн судового збору.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2025 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанції, ТОВ «НОСІВКА АГРО» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою.
У касаційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення суду апеляційної інстанції, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду від 5 червня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «НОСІВКА АГРО» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2025 року. Витребувано з Чернігівського окружного адміністративного суду справу.
Підставами для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судового рішення, зазначеного у частині першій статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та на те, що в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України).
Зокрема позивач у скарзі посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норми матеріального права, а саме статті 103 (підпункти 103.2-103.3) Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, що діяла у спірний період) без урахування висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування зазначеної норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 19 березня 2025 року у справі №560/8133/24 щодо застосування зменшеної ставки оподаткування податком на доходи нерезидента при виплаті процентного доходу на користь компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" протягом 2017-2019 років та від 14 серпня 2018 року у справі №817/1045/17 щодо застосування зменшеної ставки оподаткування податком на доходи нерезидента при виплаті процентного доходу на користь компанії "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" протягом 2014-2016 років, відповідно до яких право на застосування зменшеної ставки податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог: нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидент є бенефіціарним власником доходу.
Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу. Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов`язаний договірними або юридичними зобов`язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу".
Також, у постанові від 14 серпня 2018 року у справі № 817/1045/17 Верховний Суд додатково дійшов висновку, що «передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу. Зокрема, не можуть бути застосовані пільгові ставки податку у випадку, коли дохід (у межах угоди або серії угод) з джерелом його походження з України виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі, обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді роялті, дивідендів, процентів, виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався останньому».
Правовідносини у справі, що розглядається є подібними до правовідносин у справі №560/8133/24 з огляду на те, що: 1) предметом спору є законність застосування українською компанією групи NCH зменшеної ставки оподаткування податком на доходи нерезидента при виплаті процентного доходу на користь одного і того ж нерезидента - компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" - протягом одного і того ж періоду - 2017-2019 років; 2) акти перевірки є ідентичними за змістом.
ГУ ДПС у Чернігівській області, скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваного судового рішення зазначило, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Зокрема, відповідач вказує, що твердження позивача про нібито неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень пунктів 103.2-103.3 статті 103 ПК України без урахування висновків Верховного Суду є безпідставними.
Контролюючий орган вважає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, беручи до уваги конкретні обставини справи, а також докази, наявні у справі. Постанови Верховного Суду, на які посилається позивач (від 19 березня 2025 року у справі №560/8133/24 та від 14 серпня 2018 року у справі №817/1045/17), стосуються інших фактичних обставин, а тому не можуть бути автоматично покладені в основу оцінки спірних правовідносин у цій справі.
ГУ ДПС у Чернігівській області наголошує, що кожна справа має оцінюватись з урахуванням всіх конкретних доказів, у тому числі щодо статусу бенефіціарного власника доходу та документального підтвердження резидентності. У цьому випадку ТОВ «НОСІВКА АГРО» не надало належних доказів на підтвердження виконання умов, передбачених пунктом 103.2 статті 103 ПК України, зокрема, щодо бенефіціарного статусу особи-нерезидента.
Сервіси для юристів