ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 280/2973/24
адміністративне провадження № К/990/11566/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О. О.,
суддів: Дашутіна І. В., Яковенка М. М.
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Козацька переправа» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року (складене у складі головуючого судді Максименко Л. Я.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В. Є., суддів: Чепурнова Д.В., Іванова С.М.) у справі №280/2973/24
УСТАНОВИВ:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Козацька переправа» (далі - ТОВ «Фірма «Козацька переправа», платник податків) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, податковий орган), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати:
податкове повідомлення-рішення форми С №00037890902 від 02 квітня 2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) або пені в розмірі 437 561,62 грн., прийняте ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі акту про результати фактичної перевірки з питання здійснення контролю за дотриманням суб`єктом господарювання законодавства в частині виробництва, обліку, обігу, зберігання та транспортування підакцизних товарів, а також дотримання вимог інших нормативно-правових актів, що регулюють обіг підакцизних товарів в Україні №2060/08/01/09/20471888 від 11 березня 2024 року;
визнати протиправним та скасувати розпорядження ГУ ДПС у Запорізькій області № 53 від 02 квітня 2024 року про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №08270314201900241 та зобов`язати ГУ ДПС у Запорізькій області видалити запис про анулювання ліцензії з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.
2. Обґрунтовуючи позов, платник податків зазначає, що відповідачем у період з 19 грудня 2023 року по 04 січня 2024 року (включно) встановлено реалізацію позивачем пального через РРО моделі АЗС POS Mini, фіскальний номер № 3001117146, який не зазначено в ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, що за висновками акту перевірки є порушенням Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №481/95-ВР).
2.1. Позивач зауважує, що 19 грудня 2023 року звернувся до відповідача із заявою про скасування РРО та реєстрацію нового, в якій указав новий фіскальний номер РРО, що, у свою чергу, не є порушенням приписів Закону №481/95-ВР.
2.2. Між цим, позивач просив урахувати, що приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, податковий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України (далі - ПК України), якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків, але, при цьому, відповідач жодним чином не обґрунтував та не навів доказів, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства.
ІІ. Рішення судів першої, апеляційної інстанцій.
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року, позов задоволено.
3.1. Суди попередніх інстанцій з посиланням на статтю 112 ПК України дійшли висновку, що спірні рішення (розпорядження про анулювання ліцензії та податкове повідомлення-рішення) відповідачем прийнято протиправно, оскільки в діях позивача відсутній склад податкового правопорушення, оскільки позивачем вчинялись дії щодо виконання вимог законодавства.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
4. Відповідач, не погодившись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати, прийняти нове рішення, яким позовну заяву ТОВ «Фірма «Козацька переправа» залишити без задоволення.
4.1. Підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі відповідач зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
4.2. Відповідач наголошує, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не правильно застосували абзац одинадцятий частини другої статті 17 в сукупності з частиною п`ятдесят четвертою статті 15 Закону №481/95-ВР (в редакції, що була чинна з грудня 2023 року по липень 2024 року).
4.3. Податковий орган звертає увагу на те, що суди прийшли до висновку, що Законом №481/95-ВР суб`єкту господарювання не встановлено обов`язок зупиняти господарську діяльність із реалізації пального в період внесення змін до такої ліцензії та надається можливість протягом одного місяця здійснити переоформлення ліцензії. Проте такий висновок прямо суперечить абзацу одинадцятому частини другої статті 17 та частині п`ятдесят четвертій статті 15 Закону №481/95-ВР, якими встановлено відповідальність саме за діяльність з роздрібної торгівлі пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії.
4.4. ГУ ДПС у Запорізькій області наголошує на тому, що до дати звернення позивачем із заявою про внесення змін в додаток до ліцензії щодо РРО, який використовується при роздрібній торгівлі пальним, контролюючий орган не мав підстав та не був зобов`язаний здійснювати будь-які коригування інформації в ліцензії чи в додатку до ліцензії, виданої позивачу за його заявою.
4.5. Відповідач наполягає, що застосування до спірних правовідносин статті 112 ПК України, на яку посилались суди (доведення вини особи для притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини), є безпідставним та таким, що не відповідає суті встановлених частиною другою статті 17 та частиною п`ятдесят четвертою статті 15 Закону №481/95-ВР вимог.
4.6. Також звертає увагу на необхідності врахування при розгляді цієї справи висновку Верховного Суду, висловленому у постанові від 27 червня 2024 року по справі №580/4890/23.
Сервіси для юристів