ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" вересня 2015 р. м. Київ К/800/50343/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Юрченко В.П.
за участю:
секретаря судового засідання Чайки О.С.
представника позивача Соковікової Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2014
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014
у справі №810/1788/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЛАВ МВ»
до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЛАВ МВ» (далі по тексту - позивач, ТОВ «СПЛАВ МВ») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0014811504 від 31.10.2013; зарахувати суму в розмірі 181539,68 грн., сплачену ТОВ «СПЛАВ МВ» в період з 14.11.2013 по 15.11.2013 за актом перевірки з питань плати за землю №201/15-04 від 14.10.2013, який став підставою для складання податкового повідомлення-рішення №0014811504 від 31.10.2013, в рахунок сплати податків ТОВ «СПЛАВ МВ» майбутніх періодів.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014, позов задоволено повністю.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту перевірки встановлено, що платником податків невірно застосовано ставку податку орендної плати від нормативної грошової оцінки за земельну ділянку площею 8,8830 га за 2011 рік - на 51161,05 грн., за 2012 рік - на 51507,19 грн., за 2013 рік - на 45068,83 га. В обґрунтування даного твердження відповідачем зазначено, що рішенням Білогородської сільської ради від 12.01.2011 №37 затверджено нову нормативно-грошову оцінку землі в межах населених пунктів, і відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки позивача, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2575359,36 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що нормами Податкового кодексу України та Законом України «Про оренду землі» чітко встановлено, що розмір орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Окрім того, судом встановлено, що рішення Білогородської сільської ради від 12.01.2011 №37, на яке посилається відповідач як на підставу для донарахуванням грошового зобов'язання ТОВ «СПЛАВ МВ» не було опубліковано, тобто не було доведено до відома населення, що власне, вказує на той факт, що у суб'єктів господарювання не може виникнути прав та обов'язків за таким нормативно-правовим актом, також із матеріалів справи не встановлено, що Білогородська сільська рада зверталась до позивача із пропозицією змінити умови договору (в частині розміру плати за землю), а тому у контролюючого органу були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу).
Пунктом 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Сервіси для юристів