Постанова ВАСУ від 17.09.2015 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2015 р. м. Київ К-38141/10

К-36704/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Бутенка В.І., Штульман І.В.,

здійснивши в порядку письмового провадження касаційний розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України), Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Територіального управління державної судової адміністрації в Луганській області (далі - ТУ ДСА) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок заробітної плати за касаційними скаргами представників Міністерства фінансів України, ДСА України на судові рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року, Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2010 року,

в с т а н о в и л а :

У червні 2010 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом, відповідно до якого просила:

визнати незаконною бездіяльність відповідачів щодо недостатнього фінансування витрат на виплату заробітної плати та приведення її розміру у відповідність статті 44 Закону України від 15 грудня 1992 року №2862-XII «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862-XII);

зобов'язати ТУ ДСА провести з 1 січня 2006 року перерахунок і виплату заробітної плати у відповідність з вище згаданими законом;

зобов'язати Міністерство фінансів України профінансувати вказані витрати.

Посилалася на незаконність дій відповідачів по нарахуванню і виплаті заробітної плати з січня 2006 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність:

ТУ ДСА щодо не проведення перерахунку заробітної плати ОСОБА_4 з 19 серпня 2009 року з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 856 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (далі - постанова №856) в редакції станом на 31 грудня 2005 року, та неподання до ДСА України змін до посадового окладу позивачки із зазначенням розміру заробітної плати виходячи із 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведення виплат, з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 15 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;

ДСА України щодо невжиття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_4 з 19 серпня 2009 року з розрахунку посадового окладу та грошового забезпечення в розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведення виплат, з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 15 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;

Міністерства фінансів України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати позивачки з 19 серпня 2009 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат станом на момент проведення виплат, з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 15 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Зобов'язано:

ТУ ДСА провести перерахунок ОСОБА_4 з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 15 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19 серпня 2009 року перерахунок заробітної плати, визначивши її розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведення виплат. Після перерахунку здійснити виплату недоплачених сум з утриманням обов'язкових податків та зборів з одночасним поданням до ДСА України змін до посадового окладу;

Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати;

ДСА України виділити ТУ ДСА з єдиного рахунку Державного бюджету України № 35213015004024, відкритого у Державному казначействі України МФО 820172, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 15 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19 серпня 2009 року заробітної плати, обчисленої з урахуванням посадового окладу, виходячи з 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведених виплат з урахуванням раніше проведених виплат. У решті в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційних скаргах представники ДСА України, Міністерства фінансів України, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами попередніх інстанцій, просять попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. При цьому представник Міністерства фінансів України вказує на те, що головним розпорядником коштів, передбачених в Державному бюджеті України на утримання судів загальної юрисдикції, є ДСА України, яка несе відповідальність за фінансове забезпечення діяльності судів, тому відсутні підстави для фінансування заборгованості по заробітній платі судді з Міністерства фінансів України. Представник ДСА України вказує на те, що асигнування, визначені для виплати судами попередніх інстанцій, не були передбачені в Державному бюджеті України, відповідно не передбачені й в кошторисі ДСА.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційних скарг частково з урахуванням наступного.

Як установлено судами, ОСОБА_4 з 2004 року працює суддею Лисичанського міського суду Луганської області, з 2008 року має третій кваліфікаційний клас. За своїм статусом та вислугою років на посаді судді вона мала право на отримання 10 відсотків надбавки за вислугу років, яка виплачувалася виходячи з розміру посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас, а станом на 01 жовтня 2008 року установлено надбавку за вислугу років у розмірі 15 відсотків.

Заробітна плата позивачки обчислювалася, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. без її підвищення протягом спірного періоду.

Не погоджуючись з розміром заробітної плати, яка їй виплачувалася з 2006 року, звернулася до суду із зазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання перерахунку недоотриманої заробітної плати, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що задоволенню підлягають позовні вимоги лише за періоди, коли заробітна плата судді не відповідала законодавчо встановленому рівню, а саме на суму недоплаченого посадового окладу, розрахованого у розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, починаючи з 19 серпня 2009 року.

З висновком судів в цій частині погодитися неможливо, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.