Постанова ВАСУ від 17.08.2026 року у справі №1570/4556/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 1570/4556/2012

адміністративне провадження № К/9901/55210/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дорсервіс»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 (суддя: Танцюра К.О.)

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду 30.05.2018 (судді: Осіпов Ю.В., Бойко А.В., Ступакова І.Г.)

у справі № 1570/4556/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дорсервіс»

до Лиманської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дорсервіс» (далі - позивач, ТОВ «БК «Дорсервіс», платник податків) звернулося до суду з позовом до Лиманської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, Лиманська ОДПІ, податковий/контролюючий орган), в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2012 № 00031923301 на загальну суму 644 013,5 грн. (з яких, за основним платежем - 543266 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 100747,5 грн.).

Мотивами позовної заяви є протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентами є реальними.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2012 (т. 5 а.с. 246-252) адміністративний позов ТОВ «Будівельна компанія «Дорсервіс» задоволено повністю та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.07.2012 №0003192301.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що фактичні обставини об`єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ПП «Одеська будівельна компанія», ПП «Клін-Маркет», ТОВ «Добробут-Овідій», як наслідок, відповідно до первинних бухгалтерських документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин підтверджують правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг),.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2014 (т. 5 а.с. 358-365) скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2012 та прийнято нове судове рішення, яким позов ТОВ «БК «Дорсервіс» задоволено частково, податкове повідомлення-рішення від 06.07.2012 № 0003192301 скасовано в частині збільшення грошового зобов`язання на загальну суму 140281 грн. по контрагенту ТОВ «Добробут Овідій»

Задовольняючи частково апеляційну скаргу та зазначаючи про правомірність податкового повідомлення-рішення від 06.07.2012 № 0003192301 в частині по контрагентам ПП «Одеська будівельна компанія» та ПП «Клін-Маркет», апеляційний суд виходив з того, що господарські операції між позивачем та контрагентами ПП «Одеська будівельна компанія» та ПП «Клін-Маркет» є нереальними, оскільки обставини укладання угод з вказаними контрагентами відбувалися без наміру реального здійснення господарських операцій, підтвердженням чого є ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 27.05.2014 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 (засновника та директора ПП «Одеська будівельна компанія») за ст. 27 ч. 5, ст.. 205 ч. 2 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України та вирок Приморського районного суду м. Одеси від 30.05.2013 по звинуваченню ОСОБА_2 (засновника та директора ПП «Клін-Маркет») за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України.

В іншій частині, постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Добробут Овідій» мали реальний характер, що підтверджується необхідними первинними документами про виконання підрядних робіт у будівництві, а саме: договірною ціною, локальним кошторисом, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актами виконаних робіт, податковими накладними.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.09.2015 (т. 6 а.с. 48-51) постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2012 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, ВАСУ виходив з того, що судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а саме: можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманого товару (послуг), не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням.

Касаційний суд також зазначив, що судам попередніх інстанцій за необхідності слід поставити питання про проведення експертного дослідження на предмет наявності чи відсутності ознак підроблення підпису посадовими особами, які підписували податкові накладні та інші первинні документи, видані ПП «Одеська будівельна компанія» та ПП «Клін Маркет», оскільки встановлення даної обставини має важливе значення для правильного вирішення даної справи.

За результатами нового розгляду справи (другий круг) постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 (т. 7 а.с. 45-52), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 (т. 7 а.с. 108-115), позовні вимоги задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.07.2012 №0003192301 в частині основного платежу у сумі 140 280,00 грн. та в частині штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 грн.