Постанова ВАСУ від 17.08.2016 року у справі №808/1103/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" серпня 2016 р. м. Київ К/800/67453/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярової І. О. Костенка М. І., розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.03.2014 р.

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 р.

у справі № 808/1103/14

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_4) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області), в якому просив:

- визнати протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізької області щодо зазначення у акті перевірки № 1133/1702-2248400195 від 28.08.2013 р. висновку про нікчемність правочину;

- скасувати акт № 1133/1702-2248400195 від 28.08.2013 р.;

- визнати протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізької області щодо внесення в програмне забезпечення висновків акту перевірки № 1133/1702-2248400195 від 28.08.2013 р., що вплинуло на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України;

- зобов'язати ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізької області відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України стан, який був до внесення висновків акту перевірки № 1133/1702-2248400195 від 28.08.2013 р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.03.2014 р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області щодо зазначення у акті перевірки № 1133/1702-2248400195 від 28.08.2013р. висновку про нікчемність правочину; визнано протиправним дії ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області щодо внесення висновків акту перевірки №1133/1702-2248400195 від 28.08.2013 р., що вплинуло на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України; зобов'язано ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України стан, який був до внесення висновків акту перевірки № 1133/1702-2248400195 від 28.08.3013 р. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 р. скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.03.2014 р. в частині визнання протиправними дій ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо зазначення в акті перевірки від 28.08.2013 р. № 1133/1702-2248400195 висновку про нікчемність правочину та відмовлено в цій частині у задоволенні позовних вимог. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.03.2014 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 р. в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Позивач своїм процесуальним правом не скористався, заперечення на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає її розгляду.

Сторони в судове засідання 17.08.2016 р. не з'явились, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені, справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу від 12.08.2013 р. № 290, направлення від 12.08.2013 р. № 285 посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах ТОВ «ЛІГРАН» та ТОВ «ШОКОВІТА» за період з 01.01.2012 р. по 15.08.2013 р., за результатами якої складено акт № 1133/1702-2248400195 від 28.08.2013 р. та на підставі статей 203, 215, 216, 228 та 236 Цивільного кодексу України зроблено висновок, що правочини укладені ФОП ОСОБА_4 з ТОВ «ЛІГРАН» за період квітень, травень, червень, липень та серпень 2012 р., та з ТОВ «ШОКОВІТА» за період вересень, листопад, грудень 2012 р. є нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення; в порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.2 статті 198, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010, ФОП ОСОБА_4 по взаємовідносинам з ТОВ «ЛІГРАН» за період квітень, травень, червень, липень, серпень 2012 р. та ТОВ «ШОКОВІТА» за період вересень, листопад, грудень 2012 р. завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму - 82 151,47 грн.; в порушення статей 185, 187, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_4 завищено податкові зобов'язання на суму 101 099,10 грн., а саме за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад та грудень 2012 р.

Податкові повідомлення-рішення на підставі зазначеного акту перевірки не приймалися.

Податковий орган в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» відобразив показники на підставі акту № 1133/1702-2248400195 від 28.08.2013 р.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дії відповідача щодо самостійного коригування показників податкової звітності ФОП ОСОБА_4 шляхом виключення з інформаційної системи податкового органу АІС «Податковий блок», АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» сум податкового кредиту з податку на додану вартість, які визначені ФОП ОСОБА_4 у зв'язку з придбанням товарів/послуг у ТОВ «Лігран» та ТОВ «Шоковіта», є протиправними, оскільки до прийняття податкового повідомлення-рішення та факту узгодження грошових зобов'язань у податкового органу відсутнє право на вчинення такий дій. За висновками судів, такі дії відповідача щодо внесення змін в електронні бази даних спричиняють для позивача негативні наслідки та порушують його законні права та інтереси.