ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2026 року
м. Київ
справа №320/30984/25
адміністративне провадження № К/990/45870/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Жука А.В., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року (головуючий суддя - Лисенко В.І.)
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року (головуюча суддя - Епель О.В., судді: Мєзєнцев Є.І., Файдюк В.В.)
у справі № 320/30984/25
за позовом ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОПЕРОН»
про визнання протиправною бездіяльності.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОПЕРОН» щодо ненадання відповіді на адвокатський запит адвоката ОСОБА_1 вих. №01-0293/25 від 05 травня 2025 року;
- зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОПЕРОН» надати відповідь на адвокатський запит адвоката ОСОБА_1 вих.№ 01-0293/25 від 05 травня 2025 року по суті, з усією запитуваною інформацією та документами.
2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року, у відкритті провадження у справі відмовлено.
3. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою позивача.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки цей спір не є публічно-правовим, зважаючи на суб`єктний склад і характер спірних правовідносин, а справу слід розглядати в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.
6. Суди також вказали, що відповідач у контексті спірних правовідносин не є суб`єктом владних повноважень, в розумінні статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки не виконує жодних управлінських та розпорядчих функцій відносно запитувача інформації, не є розпорядником публічної інформації та запрошена інформація не є інформацією зазначеною у частині другій статті 13 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI).
7. Суд апеляційної інстанції зазначив, що розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов`язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації.
8. Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції врахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а, від 17 грудня 2019 року у справі № 826/5331/18 та постановах Верховного Суду від 09 квітня 2024 року у справі № 925/1440/22, від 22 травня 2024 року у справі № 904/2559/23.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Сервіси для юристів