ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 640/3782/22
адміністративне провадження № К/990/38418/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів: Білак М. В., Мельник-Томенко Ж. М.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Давидченка Андрія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року (суддя Леонтович А. М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року (судді: Черпак Ю. К., Маринчак Н. Є., Штульман І. В.) у справі № 640/3782/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, правонаступником якого є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, Офісу Генерального прокурора, Закарпатської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Офісу Генерального прокурора, Закарпатської обласної прокуратури, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, від 23 грудня 2021 року № 38 дп-21 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури;
- визнати протиправним та скасувати наказ Офісу Генерального прокурора від 24 січня 2022 року № 4дк;
- зобов`язати Закарпатську обласну прокуратуру поновити позивача на посаді прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Закарпатської обласної прокуратури;
- стягнути з Закарпатської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що його звільнення є незаконним та таким, що не узгоджується із чинним законодавством, оскільки висновки дисциплінарної комісії не відповідають фактичним обставинам.
3. На думку позивача, відповідачем не враховано, що наказом керівника прокуратури Закарпатської області він звільнений з посади та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) у зв`язку з неуспішним проходженням атестації з 31 серпня 2020 року. Указана обставина, на переконання ОСОБА_1 , виключає можливість виконання обов`язку прокурора у період з 18 червня 2020 року до 01 березня 2021 року.
4. ОСОБА_1 уважає помилковими висновки дисциплінарного органу про:
- триваючий характер правопорушення, віднесення до одного триваючого правопорушення усіх можливих порушень, які мали або могли мати місце, що призвело до застосування стягнення за порушення, строк притягнення за яке сплив; - момент набуття вилученим майном статусу речового доказу та відповідальність прокурора за стан збереження слідчим речового доказу;
5. Позивач також указав про:
- суперечливість висновків щодо часу його перебування на робочому місці;
- відсутність причинно-наслідкового зв`язку між «неналежним виконанням обов`язків» і викраденням речових доказів, а також відсутність обґрунтування такого зв`язку;
- відсутність обґрунтування застосування максимально суворого дисциплінарного стягнення.
6. ОСОБА_1 зауважив про відсутність умов для притягнення до відповідальності за встановлені порушення у зв`язку з перебуванням з липня по серпень 2020 року майже весь час у відпустці, лікарняному та відрядженні. У зазначений період не брав участі в організації роботи очолюваного ним відділу.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій та їх обґрунтування
7. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
8. Суд першої інстанції указав, що саме виконання обов`язків прокурором характеризує сутність його службової діяльності, адже саме через належне виконання обов`язків виявляється його роль у реалізації повноважень держави. Позивач, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування кримінальних проваджень у формі процесуального керівництва, реалізуючи свої повноваження, мав виконувати завдання кримінального провадження (стаття 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України)), дотримуватись таких загальних засад судочинства як законність та розумність строків (статті 7,9, 28 КПК України), проте самоусунувся від виконання повноважень прокурора. Допущені недоліки та прорахунки позивача стали можливими лише внаслідок неналежного виконання ним службових обов`язків, що в результаті призвело до зникнення речових доказів, а також дійсно містять відомості про ознаки дисциплінарного проступку.
9. Київський окружний адміністративний суд не погодився із твердженням позивача, що на тютюновмисні товари, які 30 червня 2020 року вилучені у Закарпатській митниці, не розповсюджуються Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 (далі - Порядок № 1104), оскільки предмети «тютюновмисні товари», які вилучені прокурорами у митниці є тимчасово вилученим майном, а згідно з пунктом 27 Порядку № 1104, схоронність тимчасово вилучено майна забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.
Сервіси для юристів