ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2026 року
м. Київ
справа № 808/2333/17
адміністративне провадження № К/9901/46950/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Яковенка М.М., Юрченко В.П.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" до Запорізької митниці ДФС, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Запорізької митниці ДФС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року (суддя Прасов О.О.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року (головуючий суддя Щербак А.А., судді Баранник Н.П., Малиш Н.І.) у справі №808/2333/17.
І. Суть спору
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія» (далі - позивач, ТОВ «Українська дистрибуційна компанія») звернулось до суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця), в якому позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив суд скасувати рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2017/00203.
В обґрунтування позову ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» зазначено, що Митницею неправомірно відмовлено в реімпорті товарів, не враховано, що реімпортована у спірній ситуації продукція не призначена для реалізації на території України та не підлягає маркуванню з огляду на те, що не є об`єктом оподаткування акцизним податком. Оскільки митниця дозволила експорт цієї продукції за тими ідентифікаторами, що зазначені у митній декларації, заборона реімпорту тієї ж самої продукції з такими ж засобами ідентифікації з підстав неможливості ідентифікації є нелогічною.
Відповідач заперечував проти задоволення позову з тих підстав, що застосування митного режиму реімпорту можливе за умови можливості ідентифікації товарів, в той час як оформлена продукція в режимі експорту не містить даних, які б дали змогу однозначно ідентифікувати товари, позивачем невірно зазначено код преференції; надані документи не містять інформації що дані підакцизні товари ввозяться без подальшої реалізації на митній території України.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 09.10.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018, позов задовольнив, визнав протиправним та скасував рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2017/00203.
Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що використання позивачем коду пільги « 099» для ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру, є правомірним.
Запорізька митниця ДФС звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У касаційній скарзі відповідач доводив, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що ввезення на митну територію України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв забороняється. Оформлена продукція в режимі експорту не містить даних, які дають змогу однозначно ідентифікувати товари. Позивачем невірно зазначено код преференції « 099», замість коду пільги « 503», внаслідок чого порушено заповнення графи 47 митної декларації в частині заповнення нарахування акцизного податку.
Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Позивач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. На думку позивача, суди попередніх інстанцій правильно встановили, що реімпортована продукція не призначена для реалізації на території України та не підлягає маркуванню, оскільки не є об`єктом оподаткування акцизним податком, код преференції « 099» визначено вірно».
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 22.03.2017 ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» було здійснено митне оформлення експортованої продукції (Розповсюдження рекламної продукції ТМ «Хортиця» у країні покупця - горілка «Хортиця», настоянка «Перцева з медом пекуча», загальна кількість 443 пляшки) за митною декларацією №UA112080/2017/005553.
Продукція вивезена за митну територію України до Республіки Польщі на адресу імпортера Компанії FSWO Sр.z.о.о. При цьому продукція не маркована для продажу на території України, відсутня інформація про товар українською мовою та відсутні марки акцизного податку. Разом з тим, алкогольна продукція не була розмитнена на території Республіки Польща, оскільки імпортером не було дотримано приписів законодавства в частині маркування продукції. Під час замовлення продукції Компанія FSWO Sр.z.о.о не здійснила замовлення марок акцизного податку та не повідомила позивача про необхідність здійснення такого маркування. Аналогічно до українського законодавства, польське містить вимогу про обов`язкове маркування алкогольних напоїв, що імпортуються на територію Республіки Польща. З огляду на порушення вимог щодо маркування алкогольної продукції, Компанія FSWO Sр.z.о.о фактично була позбавлена можливості реалізації алкогольної продукції позивача на території країни імпортера, тобто Республіки Польща. У зв`язку з викладеним виникла необхідність повернути раніше експортований позивачем товар, тобто здійснити реімпорт зазначеної вище алкогольної продукції.
09.06.2017 ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» до митного посту «Запоріжжя-центральний» Запорізької митниці ДФС подано попередню митну декларацію №UA112080/2017/011989 на ті ж самі товари. У графі 36 МД №UA112080/2017/011989 від 09.06.2017 «преференція» декларантом зазначено - 000099000.
Запорізькою митницею прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.06.2017 №UA112080/2017/00203 та зазначено наступне: «… повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, … з таких причин: Декларацію подано з порушенням вимог п.1 ст.257 Митного кодексу України. Порушено вимоги наказу Мін.фін України від 30.05.2013 №651 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684, щодо заповнення гр.№36 другого підрозділу, гр.47 в частині заповнення нарахування акцизного податку. В гр.36 - невірно зазначено код преференції 099, тому що відповідно до класифікатора №1082 від 11.10.2012 ця преференція відповідає іншим товарам, щодо яких законодавством установлюються пільги в обкладенні митними платежами. Відповідно до положень ст.213.2.2. Податкового кодексу ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру. Такі підакцизні товари (продукція) ввозяться їх продавцем (експортером) без подальшої реалізації на митній території України. Також відповідно до ст.79 МКУ застосування митного режиму реімпорту можливе за умови можливості ідентифікації органом доходів і зборів товарів, заявлених у цей митний режим, як таких, що були раніше випущені за межі митної території України. Також відповідно до положень ст.226.11 Податкового кодексу ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються. Від декларанта не надійшло відповідної заяви про проведення дій передбачених пп.33-36 ПКМУ №450 від 21.05.2012. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності митниці здійснюється відповідно до гл.4 Митного кодексу …».
Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті, виходили з наступного.
Статтею 77 МК України визначено, що реімпорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були вивезені або оформлені для вивезення за межі митної території України, випускаються у вільний обіг на митній території України зі звільненням від сплати митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
У митний режим реімпорту, як установлено пунктом 3 частини 2 статті 78 МК України, можуть бути поміщені товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв`язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у митний режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари: а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту; б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.
У відповідності до частини 1 статті 79 МК України застосування митного режиму реімпорту можливе за умови ідентифікації органом доходів і зборів товарів, заявлених у цей митний режим, як таких, що були раніше випущені за межі митної території України.
Відповідно до ч.3 ст.79 Митного кодексу України для забезпечення ідентифікації товарів, що реімпортуються, можуть застосовуватися засоби, передбачені частинами другою і третьою статті 326 цього Кодексу.
Сервіси для юристів