Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВАСУ від 17.03.2016 року у справі №826/589/14

Постанова ВАСУ від 17.03.2016 року у справі №826/589/14

12.02.2017
Автор:
Переглядів : 210

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2016 р. м. Київ К/800/46654/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс Україна Лоджістікс»

до відповідача-1 Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

відповідача-2 Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про визнання протиправними та скасування рішень, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

20.01.2014р. до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі Митниця) про коригування митної вартості товарів та стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченого мита звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс Україна Лоджістікс» (далі Товариство). Свої вимоги позивач мотивував тим, що при поданні декларації митної вартості ним було зазначено митну вартість за основним методом, проте Митницею необґрунтовано було скориговано митну вартість товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Посилаючись на протиправність дій Митниці, Товариство просило задовольнити позов.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2014р., позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товару від 13.01.2014р. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями, Митниця звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги скаржник обґрунтував помилковістю висновків судів попередніх інстанцій щодо протиправності дій митного органу при визначенні митної вартості товару.

У своїх запереченнях позивач вважає судові рішення законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що позивачем для оформлення товару, поставленого в Україну на підставі зовнішньоекономічного контракту надано митному органу декларацію митної вартості від 13.01.2014р.

Посадовою особою відповідача від декларанта було витребувано додаткові документи для підтвердження заявленої вартості товару, а саме: платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Товариство витребувані митним органом документи в повному обсязі не надало у зв'язку з чим Митницею 13.01.2014р., по закінченню процедури консультацій, прийнято рішення про коригування митної вартості товару і визначено її за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, з розрахунку 8,00 доларів США за 1 кг. чорного чаю.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Митним Кодексом України, що набув чинності з 1.06.2012р.

Статтею 53 МК України обумовлено, що у разі, якщо документи, надані декларантом для підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Додаткові документи, які було витребувано Митницею, входять до переліку, визначеного частиною 3 статті 53 МК України, проте позивачем в повному обсязі вимоги відповідача щодо надання додаткових документів виконано не було.

Відповідно до статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Право митного органу здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України у випадках, коли виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів обумовлено статтею 55 МК України. Аналіз наведених норм, а також положень наказу Мінфіну від 24.05.2012р. N598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог Митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Згідно зі статтею 2242 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В постанові Верховного Суду України від 2.06.2015р. (справа №21-498а15) зазначено: «Верховний Суд України вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції статей 53, 54 МК у подібних правовідносинах та у постанові від 31 березня 2015 року (справа № 21-127а15) зазначив таке.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст