ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 620/17684/23
адміністративне провадження № К/990/15455/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №620/17684/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 (головуючий суддя Кучма А.Ю., судді: Черпак Ю.К., Штульман І.В.)
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо проведення перевірки та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 13.11.2023 №11301/ж10/25-01-07-00.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.11.2023 № 11301/ж10/25-01-07-00. В решті позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 та залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.08.2024.
Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2025 відкрито провадження за касаційною скаргою позивача на рішення суду апеляційної інстанцій у справі №620/17684/23.
Ухвалою від 20.05.2025 зупинено дію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 у справі №620/17684/23 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Судом отримано відзив податкового органу на касаційну скаргу Товариства.
Ухвалою суду від 16.02.2026 касаційний розгляд справи призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 17.02.2026.
Суд касаційної інстанції у справі, що розглядається, з`ясував наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» звернулося з позовом до суду, у якому позивач просив визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо проведення перевірки, за результатами якої був складений акт документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства від 29.09.2023 №9252/Ж5/25-01-07-06-01; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.11.2023 №11301/ж10/25-01-07-00, яким Товариству нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 6167856,60грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що усі отримані позивачем запити не містять посилань на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації, підстави для надіслання запиту, опис інформації, що запитується. Відтак позивач був звільнений від обов`язку надавати відповідь на запити, що у свою чергу, свідчить про відсутність у відповідача визначених підпунктом 78.1.1 Податкового кодексу України підстав для призначення документальної позапланової перевірки. Також вказує, що при розрахунках за операціями з експорту товарів не було порушення граничних строків розрахунків, оскільки вказані строки розрахунків подовжені відповідно до частини четвертої статті 13 Закону «Про валюту і валютні операції», що підтверджується висновком Мінекономіки України (наказ від 08.06.2023 за № 5119), який має зворотну силу у часі та звільняє позивача від сплати пені.
Судом першої інстанції позов задоволено частково. Скасовуючи податкове повідомлення-рішення, суд виходив з того, що висновок Мінекономіки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, як індивідуальний правовий акт, виданий для збільшення встановлених законодавством строків розрахунків, який усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну силу в часі та звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені. Відтак, доводи відповідача стосовно правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення через відсутність такого висновку за спірний період є не обґрунтованими. Поряд з цим, відмовляючи у задоволенні вимог про визнання дій протиправними, суд указав, що оскарження дій контролюючого органу при проведенні перевірки, за наслідками яких складено акт, не є належним та ефективним способом захисту прав платника податків, оскільки не може призвести до відновлення порушеного права.
Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення. Судове рішення скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено. Колегія суддів зазначила, що висновок Мінекономіки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком має зворотну дію в часі, адже дата його видачі (12.06.2023) є пізнішою ніж період з якого він почав діяти (03.04.2023). Таким чином, на період, який не вказаний у висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів або в період коли дія висновку закінчилась нараховується пеня відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
Позивач оскаржив постанову суду апеляційної інстанції до Верховного Суду. У касаційній скарзі Товариство просить суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми частини четвертої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 16.05.2024 у справі №380/17885/22, від 04.12.2018 у справі № 813/6485/14; від 10.04.2020 у справі №810/1221/16; від 11.06.2020 у справі №820/1278/18, від 05.01.2021 у справі №804/828/16; від 29.01.2021 у справі №801/9330/13-а; від 15.02.2022 у справі № 160/816/20 щодо ретроспективної дії Висновку Мінекономіки.
Позивач зазначає, що апеляційний суд визнав зворотну силу Висновку, але помилково обмежив її датою 03.04.2023, дозволивши нарахування пені за період до цієї дати (з 28.02.2023 по 02.04.2023). Разом з тим, Верховний Суд указує, що Висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією - індивідуальний правовий акт, виданий для збільшення встановлених законодавством строків розрахунків, який усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому - має зворотну силу в часі, у тому числі за період, що не охоплений висновками Міністерства економіки України щодо продовження граничних строків розрахунків. Тобто, такий висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені. Таким чином, відповідальність позивача за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД настає лише після закінчення дії рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про продовження строків розрахунків. Висновок Мінекономіки має ретроспективний ефект, який поширюється на весь період порушення строків розрахунків, що усуває підстави для нарахування пені, у тому числі за період, що не охоплений висновками Міністерства економіки України щодо продовження граничних строків розрахунків.
Як зауважує позивач, санкції, передбачені статтею 13 Закону «Про валюту і валютні операції», підлягають застосуванню при перевищенні строку розрахунку лише у разі відсутності Висновку про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, але позивач такий висновок отримав. Таким чином, при розрахунках за операціями з експорту товарів не було порушення граничних строків розрахунків, оскільки граничні строки розрахунків подовжені відповідно до частини четвертої статті 13 Закону «Про валюту і валютні операції», що підтверджується Висновком Мінекономіки. Відтак, пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД була застосована до позивача безпідставно.
Податковий орган скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги, судом отримано відзив, у якому відповідач просить касаційну скаргу ТОВ "ТІПІБІЕС ПРОДАКШН" залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін. Відповідач зазначає, що Висновок має дату початку його дії та кінцеву дату дії, у Висновку визначено суму та строк, на який продовжено строк розрахунку за операціями згідно зовнішньоекономічного контракту. А тому на період, який не вказаний у Висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів або в період коли дія Висновку закінчилась нараховується пеня відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону №2473-VIII. Таким чином Висновок Мінекономіки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту має зворотну дію в часі, адже дата його видачі (12.06.2023 року) є пізнішою аніж період з якого він почав діяти (03.04.2023 року), що враховано при нарахуванні пені та розраховано пеню за кожний день прострочення починаючи з першого дня перевищення граничних строків розрахунків за операціями. На підставі викладеного, Головне управління ДПС у Чернігівській області вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає нормам законодавства.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулось до ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» з письмовим запитом «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» від 13.04.2023 № 864/Ж12/25-01-07-06-05 та, посилаючись на приписи підпункту 19-1.1.4., пункту 19-1 статті 19, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та на отримання витягу податкової інформації від Національного банку України просило надати пояснення щодо виконання умов контрактів № Р01.01/02-22 від 01.02.2022, № Р26.01/08-22 від 26.08.2022, № С12.01/11-21 від 12.11.2021, а також завірені копії документів відповідно до переліку.
Сервіси для юристів