ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" лютого 2016 р. м. Київ К/800/19255/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року у справі за позовом Вищого професійного училища № 17 до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги та визнання недійсним акту, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2013 року Вище професійне училище № 17 пред'явило позов до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області (далі - ДФІ в Дніпропетровській області) про
визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3, 4, 5, 6 вимоги ДФІ в Дніпропетровській області від 29 квітня 2013 року №04-03-05-15/5680 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження державної власності та фінансів»;
визнання недійсним акту ДФІ в Дніпропетровській області від 29 березня 2013року за № 03-21/3 в частині порушень, визначених пунктами 2, 3, 4, 5, 6 вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання акту ревізії фінансово-господарської діяльності у Вищому професійному училищі №17 ДФІ в Дніпропетровській області від 29 березня 2013 року №03-21/3 в частині порушень, визначених пунктами 2,3,4,5,6 вимоги від 29 березня 2013 року № 04-03-05-15/5680, закрито.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано вимогу ДФІ в Дніпропетровській області від 29 квітня 2013 року № 04-03-05-15/5680 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження державної власності та фінансів» в частині пунктів 3,5,6. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.
У касаційній скарзі ДФІ в Дніпропетровській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судами встановлено, що ДФІ в Дніпропетровській області, відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Дніпропетровській області на I квартал 2013 року, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Вищого професійного училища № 17 за період з 01 лютого 2011 року по 31 січня 2013 року з питань збереження і використання державної власності та фінансів. За результатами ревізії ДФІ в Дніпропетровській області складено акт від 29 березня 2013 року № 03-21/3.
29 квітня 2013 року ДФІ в Дніпропетровській області винесено вимогу № 04-03-05-15/5680 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження державної власності та фінансів», відповідно до якої відповідач вимагає від позивача:
провести відшкодування шляхом перерахування коштів з реєстраційного рахунку спеціального фонду училища в дохід державного бюджету за кодом 21080500 «Інші надходження» у зв'язку із встановленням завищення фактичних витрат на харчування за рахунок асигнувань загального фонду без відновлення видатків загального фонду, що призвело до необґрунтованого списання продуктів харчування за загальним фондом замість спеціального фонду на суму 67273,93 грн. (пункт 2);
стягнути з осіб, винних у надлишковому використанні коштів стипендіального фонду на виплати учням матеріальної допомоги та заохочень на суму 38709,78 грн., шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України (пункт 3);
відобразити в обліку дебіторську заборгованість в сумі 29264,0 грн. за фізичними особами щодо яких здійснено безпідставні витрати у зв'язку з встановленням, що працівникам училища небгрунтовано надавалися пільги з оплати за мешкання в гуртожитку, внаслідок чого закладом недоотримано власних надходжень на суму 27602,47 грн. та покрито витрати сторонніх фізичних осіб за спожиті комунальні послуги - 1661,53 грн. Провести претензійно-позовну роботу з контрагентами щодо відшкодування коштів. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у недоотриманні плати за проживання в гуртожитку та покритті витрат фізичних осіб, шкоду в сумі 29264,0 грн. у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України (пункт 4);
відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість за недоотриману орендну плату в сумі 29900,23 грн., в тому числі по розрахунках з бюджетом 12458,43 грн. В іншому випадку провести претензійно-позовну роботу з орендарем щодо отримання несплачених коштів або стягнути з осіб, винних у недоотриманні університетом орендної плати, шкоду в порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України (пункт 5);
стягнути зайво виплачені кошти в сумі 5643,0 грн. з особи, яка їх безпідставно отримала, в порядку претензійно-позовної роботи у зв'язку із встановленням зайвої виплати премії директору Вищого професійного училища № 17 ОСОБА_4 у розмірі більшому, ніж визначено наказом - 5643, 00 грн. В іншому разі - відшкодувати порушення за рахунок посадових осіб, що допустили зайву грошову виплату (ст. 133 Кодексу законів про працю України) (пункт 6).
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про протиправність пунктів 3, 5, 6 оскаржуваної вимоги.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки витрати на харчування понесені позивачем у 2011 році, такі витрати повинні відображатись у Звіті про виконання загального фонду кошторису установи за 2011 рік, однак позивач жодних обґрунтувань перенесення вказаних витрат до звіту за 2012 рік не навів. Крім того, суд зазначив, що згідно розрахунку, наведеного в акті перевірки, здійсненого на підставі наданої позивачем документації встановлено, що в канікулярний період (липень, серпень 2012 року) дітям пільгової категорії видавались сухі пайки на загальну суму 28056,53 грн., при цьому видатки на зазначені цілі повинні проводитися за рахунок загального фонду, але вбачається, що вказані видатки списано на рахунок 801 (ЗФ) за вищезазначені місяця у сумі 8003,82 грн, а на рахунку 813 (СФ) списано видатків у сумі 20055,71 грн. Таким чином видатки на харчування, передбачені для дітей пільгової категорії, не враховані до спеціального фонду лише за липень-серпень 2012 року, поряд з тим вказані видатки списано в рахунок спеціального фонду під час загального розрахунку відхилень за 2012 рік, проведений відповідачем.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування пункту 4 вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що державні гарантії у вигляді пільг педагогічним працівникам підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету у відповідному порядку, при цьому компенсація таких пільг за рахунок інших надходжень бюджетних організацій не передбачена.
Суд апеляційної інстанції із висновком суду першої інстанції погодився та залишив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із висновками судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується із огляду на наступне.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011 (далі - Положення), Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Сервіси для юристів