ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" лютого 2015 р. м. Київ К/800/42782/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравцова О.В.,
суддів Єрьоміна А.В.,
Цуркана М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидубування» до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про визнання протиправними дій, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (надалі - позивач, Товариство) звернулись до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (надалі - відповідач, Управління), в якому просило суд визнати протиправними дії відповідача щодо направлення повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії Управління щодо направлення Товариству супровідним листом від 19 березня 2014 року №2501/33-03 повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на загальну суму 371113,98 грн.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийнявши нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказав, що філія «УкрНДІгаз» ПАТ«Укргазвидобування» перебуває на обліку як платник внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова, видала довідки особам, які працювали в даній установі, сплачує всі нараховані страхові внески саме до Управління за місцезнаходженням, а тому і відшкодувати суми витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, на суму 371113, 98 грн., призначених на підставі виданих довідок саме філією, повинні на рахунок Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова.
Позивач надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу, в яких вказав, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач не наділений повноваженнями зі збору і ведення обліку відшкодування відповідачем різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам, які не віднесені до складу страхових внесків. А тому просив касаційну скаргу Управління залишити без задоволення, а рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої та другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" зареєстроване Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією, місцезнаходженням юридичної особи є місто Київ, Шевченківський район, вулиця Кудрявська, будинок 26/28 та є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Управлінням супровідним листом від 19 березня 2014 року №2501/33-03 направлялися філії ПАТ «Укргазвидобування» «УкрНДІгаз», що перебуває на обліку як платник внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова, повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на загальну суму 371113,98 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що відповідачем порушена процедура надіслання вказаних повідомлень, яка визначена Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та Порядком від 24 березня 2004 року №372, оскільки юридична особа знаходиться у м. Києві, тому вказані повідомлення повинні направлятися органом Пенсійного фонду за місцезнаходженням саме юридичної соби.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками судів першої та апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до статті 80 Закону України від 5 листопада 1991 року N 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" пенсії призначаються та виплачуються органами Пенсійного фонду за місцем роботи або за місцем проживання заявника (пенсіонера).
Згідно з обставинами справи Управлінням виплачуються наукові пенсії працівникам філії позивача, яка знаходиться в м. Харкові. Саме відповідач нараховує та виплачує вказані пенсії та контролює розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсій, що позивачем не заперечується.
Виходячи з наведеного, відповідач, що виплачує наукові пенсії працівникам філії позивача, має повноваження щодо контролю та направлення повідомлень відносно розміру витрат на фінансування різниці у розмірі пенсій та сплаті позивачем різниці у розмірі пенсії відповідно діючого законодавства, оскільки органи Пенсійного фонду у м. Києві, де знаходиться позивач, не виплачує вказані пенсії та не має відомостей щодо їх виплат, розмірів і наявності заборгованості.
Враховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій, що вказані повідомлення відповідач не має повноважень направляти, необґрунтовані та не відповідають діючому законодавству. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли необґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального та процесуального права, тому касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої і апеляційної інстанції підлягають скасуванню з винесенням постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Сервіси для юристів