ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2014 року. м. Київ П/800/182/14
Вищий адміністративний суд України у складі: головуючий - суддя Кочан В.М., судді Бутенко В.І. , Весельська Т.Ф. , Олексієнко М.М. , Швець В.В. ,
секретар судового засідання Борілло Ю.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Миколасюка Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
про визнання протиправним та скасування рішення №5497/дп-12 від 08.11.2012р.,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, Комісія) про визнання протиправним та скасування рішення № 5497/дп-12 від 08.11.2012р.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і пояснив, що оскаржуваним рішенням відповідачем ініційовано перед Вищою радою юстиції розгляд питання про звільнення його з посади судді Київського районного суду міста Донецька на підставі порушення присяги судді.
Як слідує зі змісту рішення, підставою для його прийняття були дії судді ОСОБА_1, який при розгляді цивільної справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права, не врахував судову практику по певній категорії справ та при наявності апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції видав стороні копію рішення, яке не набрало законної сили, з відміткою, що це рішення законної сили набрало. Такі дії судді надали можливість стороні у справі виконати рішення суду та відчужити нерухомість, яка перебувало в майновій заставі.
На переконання позивача такий висновок відповідача є помилковим, грунтується на неправильній оцінці доказів по справі, а тому оскаржене рішення слід визнати протиправним та скасувати.
Позивач в судовому засіданні також пояснив, що під його головуванням судом було розглянуто цивільну справу за позовом ПАТ "ПІРЕУС БАНК МТБ" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ "ПІРЕУС БАНК МТБ" про визнання договорів кредиту та іпотеки недійсними.
Дана справа була йому передана з канцелярії суду з ухвалою про скасування попереднього рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами.
Рішенням суду під його головуванням від 24.03.2011р. у задоволенні позову ПАТ "ПІРЕУС БАНК МТБ" відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_4 - задоволено.
Апеляційна скарга на зазначене рішення суду надійшла до суду 06.04.211р., однак була йому передана лише 27.04.2011р., що підтверджується записом в журналі передачі кореспонденції.
Не маючи даних про надходження апеляційної скарги на рішення суду від 24.03.2011р., він 23.04.2011р. підписав копію судового рішення з відміткою, що дане рішення набрало законної сили.
Позивач переконаний, що підписання ним копії судового рішення, яке не набрало законної сили, сталось внаслідок неналежної організації роботи апарату суду, на посадових осіб якого покладено обов"язок по контролю за надходженням апеляційних скарг і вчасному направленню справ з апеляційними скаргами до суду апеляційної інстанції.
Представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та зазначив, що при розгляді цивільної справи головуючий у справі допустив порушення норм матеріального та процесуального права, не врахував судову практику по певній категорії справ та при наявності апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції видав стороні копію рішення, яке не набрало законної сили, з відміткою, що таке рішення законної сили набрало.
На думку представника відповідача, такі дії судді спричинили істотні наслідки, оскільки надали можливість стороні у справі відчужити майно, яке перебувало в заставі, а тому оскаржене рішення прийнято відповідачем на підставі та в межах повноважень, наданих законом, з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення.
Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.
Указом Президента України від 07.10.2005 року №1429/2005 «Про призначення суддів» відповідно до статті 127 та частини першої статті 128 Конституції України позивача було призначено строком на п'ять років на посаду судді Київського районного суду міста Донецька.
Постановою Верховної ради України від 21.10.2010 року №2637-VI «Про обрання суддів» відповідно до пункту 27 частини першої статті 85, частини першої статті 128 Конституції України позивача обрано на посаду судді Київського районного суду міста Донецька безстроково.
Сервіси для юристів