ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
П О С Т А Н О В А
"16" вересня 2015 р. м. Київ К/800/21457/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,Горбатюка С.А.,Єрьоміна А.В.,
розглянувши відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Аді» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання неправомірною та скасування постанови, за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року,-
в с т а н о в и в:
У вересні 2013 року ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Аді» звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило визнати неправомірною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області № 3-1209/3 від 12.09.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року, позов задоволено. Визнано неправомірною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області № 3-1209/3 від 12.09.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
У касаційній скарзі Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Встановлено, що відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038-VI від 17.02.2011) та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011, на підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 19.08.2013 № 2994.13/09/02 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Аді» на об'єкті будівництва «Реконструкція з розширенням житлового одноповерхового будівнику з мансардою за адресою: м. Славутич, Таллінський квартал, буд. 25/1. За результатом проведення перевірки складено акт від 28.08.2013, у якому зафіксовано, що на земельній ділянці, яка належить ТОВ «Виробничо - комерційна фірма «Аді» (держаний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 036253 від 29.11.2011, цільове призначення - землі житлової та громадської забудови), в 2008 році (згідно технічного паспорту БТІ) виконані будівельні роботи з реконструкції житлового будинку літ. «А-1», добудована прибудова літ «А-1» (29.3 м2), мансарда літера «А-М» (46,0 м2), підвал «А-П» (20,6 м2). Будівельні роботи були виконанні самовільно без оформлення документу, що дає право на виконання будівельних робіт. В 2012 році директора ТОВ «Виробничо - комерційна фірма «АДІ» ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 96 Кодексу України про адміністративне правопорушення, в зв'язку з будівництвом, без оформлення документу, що посвідчує право на виконання будівельних робіт. Також зафіксовано, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було складено припис № 152 від 13.06.2012, у якому у строк до 13.08.2012 вимагалось зареєструвати декларацію про початок виконання будівельних робіт, який виконано не було. Вказане є порушенням вимог частини 4 статті 41 Закон № 3038-VI від 17.02.2011, пункту 14 Постанови Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю» (далі - Порядок № 553 від 23.05.2011), відповідальність за порушення яких встановлена абзацом 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» № 208/94-ВР від 14.10.1994 (далі - Закон № 208/94-ВР від 14.10.1994).
Цього ж дня Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 2-Л-3-2808/1 та припис № С-2808/7, у якому від ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Аді» вимагалось у строк до 28.11.2013 усунути виявлені порушення.
Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, акт позапланової перевірки від 28.08.2013, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 2-Л-3-2808/1, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області складено спірну у цій справі постанову № 3-1209/3 від 12.09.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Аді» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у розмірі 11470 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області № 152 від 13.06.2013, за невиконання вимог якого відносно позивача складено спірну постанову № 3-1209/3 від 12.09.2013 про накладення штрафу, базується на невірному визначенні об'єкту архітектури, який перевірявся. Таке твердження ґрунтується на тому, що відповідно до вимог частини 1 статті 27 Закону України № 3038-VI від 17.02.2011) забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. За змістом пункту 1 частини 1 статті 34 «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. На виконання вимог вказаної норми позивачем до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було направлено повідомлення про початок будівельних робіт, що свідчить про відсутність у діях позивача порушень вимог законодавства щодо необхідності реєстрації декларації про початок будівельних робіт, про що вимагалось у приписі № 152 від 13.06.2013.
Також судами зроблено посилання на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2012, якою скасовано постанову про накладення штрафу в зв'язку невірним встановленням Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області вимог, викладених у приписі № 152 від 13.06.2012.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 34 Закону № 3038-VI від 17.02.2011 замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.
Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (частина 1 статті 36 № 3038-VI від 17.02.2011).
Згідно з пунктом 17 Порядку № 553 від 23.05.2011 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Абзацом 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону № 208/94-ВР від 14.10.1994 передбачено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.
В зв'язку з виконанням позивачем будівельних робіт з реконструкції житлового будинку без отримання документів, що посвідчують право на початок виконання будівельних робіт, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області складено припис про усунення виявлених порушень, за результатом перевірки виконання якого останнім прийнято спірну у цій справі постанову про накладення штрафу з підстав неусунення встановлених вимог.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказами в адміністративному судочинстві, як визначено у частині 1 статті 69 цього Кодексу, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Доказів на підтвердження виконання вимог припису № 152 від 13.06.2012 ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Аді» не надало, а тому складаючи постанову № 3-1209/3 від 12.09.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області обґрунтовано виходила з наявності підстав для визнання позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України № 208/94-ВР від 14.10.1994.
Крім того слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Сервіси для юристів