Постанова ВАСУ від 16.07.2026 року у справі №380/555/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року

м. Київ

справа № 380/555/23

адміністративне провадження № К/990/24764/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Білак М.В., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

№380/555/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою адвокатки Остимчук Олени Олексіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року (головуючий суддя - Братичак У.В.),

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року (головуючий суддя - Курилець А.Р., суддів Мікула О. І., Пліш М. А.),

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

29 грудня 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовною заявою до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - Украерорух, відповідач), в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху щодо ненарахування та невиплати військовослужбовцю Збройних Сил України, диспетчеру з руху літаків (старшому штурману) Львівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України ОСОБА_1 додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року за період з 24 лютого 2022 року по 18 липня 2022 року у розмірі 30000 гривень щомісячно, а починаючи з 19 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року - у розмірі до 30000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць;

- зобов`язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху нарахувати та виплатити військовослужбовцю Збройних Сил України, диспетчеру з руху літаків (старшому штурману) Львівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України ОСОБА_1 додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року за період з 24 лютого 2022 року по 18 липня 2022 року у розмірі 30000 гривень щомісячно, а починаючи з 19 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року - у розмірі до 30000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на військовій службі в Збройних Силах України та наказом Міністра оборони України від 06 березня 2014 року №103 відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Позивач зауважив, що за відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил України, інших військових формувань, органів внутрішніх справ. Проте відповідач, на переконання позивача, протиправно не виплачує йому додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн, передбачену для військовослужбовців Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168), прийнятою на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію».

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

Майор ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, відрядженим до Львівського регіонального структурного підрозділу Украероруху для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, що підтверджується витягом з наказу Міністерства оборони України від 06 березня 2014 року №103, та довідкою Львівського регіонального структурного підрозділу Украероруху від 06 жовтня 2022 року №20.2-22, копії яких додані до матеріалів справи.

Позивачу не виплачувалась додаткова винагорода відповідно до Постанови №168 у період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, ОСОБА_1 звернувся із вказаним позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виплата щомісячної додаткової винагороди, передбачена Постановою № 168, не розповсюджується на військовослужбовців, відряджених до державних органів, позаяк умови та порядок виплати грошового та матеріального забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, відряджених до державних органів, установ та організацій, врегульовано положеннями Постанови № 104.

Суди попередніх інстанцій установили, що позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України, який відряджений до Украероруху із залишенням на військовій службі, а тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення Постанови № 104. Таким чином, позивачу виплачуються тільки оклади за військовими званнями і надбавка за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, а інші складові грошового забезпечення - як для відповідних працівників Украероруху.

При цьому, за твердженням суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, є помилковими доводи позивача про те, що відсутність у Постанові № 168 будь-яких виключень або конкретизації яким саме військовослужбовцям Збройних Сил України виплачується впроваджена нею додаткова винагорода, а також відсутність положень про таку складову грошового забезпечення у Постанові № 104, свідчить про право відряджених військовослужбовців на таку винагороду.

Також вказали, що позивач помилково ототожнює порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовців та військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, без урахування особливостей правового статусу позивача, відрядженого до Украероруху, та особливостей правового регулювання для виплати грошового забезпечення для відряджених військовослужбовців, що передбачено Постановою № 104.