Постанова ВАСУ від 16.07.2026 року у справі №320/60179/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року

м. Київ

справа № 320/60179/24

провадження № К/990/20520/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Берназюка Я.О., Тацій Л.В., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Леонтовича А.М., Лисенко В.І., Терлецької О.О. від 12 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мельничука В.П., Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І. від 31 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: Пенсійний фонд України, Міністерство соціальної політики України, про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта в частині,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи: Пенсійний фонд України, Міністерство соціальної політики України, про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта в частині, в якому просив:

- визнати протиправним та нечинним абзац другий пункту 1 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165;

- визнати протиправним та нечинним пункт 4 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2026 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано протиправним та нечинним абзац 2 пункту 1 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165.

Визнано протиправним та нечинним пункт 4 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затверджений постановою Кабінету Міністрів Україн від 10 листопада 2021 року № 1165.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що нормативно-правовим актом, яким визначено здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням, є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

4. Кабінет Міністрів України не має повноважень змінювати правове регулювання правовідносин, які й так урегульовані на рівні Закону. Незалежно від політичної чи економічної ситуації країни рішення судів про відновлення порушених прав пенсіонерів-переселенців зобов`язані виконуватися державою та її органами, в порядку передбаченому Законом.

5. Положення абзацу другого пункту 1, пункту 4 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165 обмежують позивача та інших внутрішньо переміщених осіб у реалізації їхніх прав, зокрема, права на виплату пенсії за минулий період відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Кабінет Міністрів України звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2026 року, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 з 05 квітня 2002 року призначено пенсію за віком. Позивач зареєстрований в м. Кіровськ, Луганської області, що відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р, знаходиться на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

8. 22 жовтня 2015 року позивач зареєструвався як внутрішньо переміщена особа в м. Лисичанську Луганської області.

9. До 24 квітня 2017 року позивач отримував пенсію за віком в управлінні Пенсійного фонду України м. Лисичанськ Луганської області.

10. Протоколом S42 від 24 квітня 2017 року позивачу було зупинено виплату пенсії.

11. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі № 360/1492/19, яке набрало законної сили 19 липня 2019 року, визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з квітня 2017 року; визнано протиправним та скасовано розпорядження управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 30 березня 2017 року про призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 01 квітня 2017 року.

12. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області місячний розмір пенсії у сумі 9005,52 грн було виплачено у липні 2019 року. Нарахована облікована доплата у сумі 199 897,94 грн.

13. На адвокатський запит Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 29 листопада 2023 року повідомило про те, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі № 360/1492/19 ОСОБА_1 було поновлено виплату пенсії та нараховано поточну пенсійну виплату на основну відомість вересня 2019 року на картковий рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк».