Постанова ВАСУ від 16.07.2026 року у справі №320/3023/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року

м. Київ

справа № 320/3023/22

адміністративне провадження № К/990/10796/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шевцової Н. В.,

суддів Стеценка С. Г., Тацій Л. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Дружба» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 (суддя Лиска І. Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2026 (судді Карпушова О. В., Епель О. В., Файдюк В. В.) у справі № 320/3023/22 за позовом Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Дружба» до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Дружба» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15.11.2021 № 4090/5 «Про задоволення скарги» (далі - спірний наказ, наказ від 15.11.2021 № 4090/5), з одночасним визнанням за позивачем речового права (права власності) на земельну ділянку площею 24,9439 га, кадастровий номер 32206807000:02:002:0052, зареєстрованого згідно рішення від 28.10.2019 №49389534, прийнятого державним реєстратором Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Лужецьким Дмитром Леонідовичем.

2. На обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказ Міністерства юстиції України від 15.11.2021 № 4090/5 прийнятий відповідачем з порушенням положень частини третьої статті 37 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV).

3. Представник позивача доводив, що спірний наказ прийнятий без належного повідомлення позивача про розгляд скарги Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області (далі - Медвинська сільська рада) та без врахування пояснень позивача з приводу доводів цієї скарги, чим порушено право на захист, оскільки позивач не був ознайомленим зі змістом скарги, тому відповідно не міг подавати пояснення по суті скарги.

4. Позивач також наголошував, що скарга подана після закінчення встановленого законом строку подачі такої скарги, а також порушений загальний строк розгляду та вирішення скарги.

5. Вважаючи спірний наказ відповідача неправомірним, позивач звернувся до суду.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. 24.01.2025 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2026, відмовлено у задоволенні позову.

7. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що Міністерство юстиції України про розгляд скарг повідомляло сторін письмово. Зі змісту вказаних повідомлень встановлено, що засідання Колегії призначене на 06.10.2021, на яке запрошено скаржника, їх представника, державного реєстратора. Крім того інформація про час і місце засідання Колегії розміщена на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України, тобто є публічною та загальнодоступною. Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що розгляд скарги відповідач призначив в межах строку, передбаченого частиною п`ятою статті 37 Закону № 1952-VІ.

8. Крім того, суд першої інстанції врахував, що частими були випадки захворюваності працівників Міністерства юстиції України на гостру распіраторну хворобу Covid - 19, спричиненe коронавірусом SARS-CoV-2, що вплинуло на своєчасність підготовки скарги до розгляду та підготовки висновку за результатом її розгляду. З огляду на зазначені обставини, суд першої інстанції визнав, що перенесення розгляду скарги Медвинської сільської ради від 24.06.2021 № 16822-26-21 відбулось з поважних причин та за обставин, які не залежали від волі відповідача.

9. Отже, за висновком суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, перевищення 45 денного строку розгляду по суті скарги Медвинської сільської ради не вплинуло на об`єктивність її розгляду та обґрунтованість ухваленого за результатами такого розгляду наказу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та позиція інших учасників справи

10. Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2026 у справі № 320/3023/22 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

11. Обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судового рішення, представник позивача зазначив, що вона подана на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

12. Скаржник наголошує, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 910/9855/20, від 02.02.2022 у справі № 923/128/19, від 02.05.2023 року у справі № 910/16665/21, від 18.01.2023 у справі № 580/1300/22.

13. Представник позивача зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правові висновки Верховного Суду, відповідно до яких пропуск Медвинською сільською радою строку на звернення зі скаргою до Міністерства юстиції України є самостійною підставою для відмови у її задоволенні. Представник позивача наголошує, що суди попередніх інстанцій жодним чином у своїх рішеннях не дослідили питання пропуску скаржником двомісячного строку на подачу скарги і підстави для поновлення такого строку.

14. Крім того, суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду щодо порушення прав заінтересованої особи у зв`язку з її неналежним повідомленням про розгляд відповідної скарги.

15. Що стосується підстав для оскарження, передбачених пунктом 4 частини третьої статті 353 КАС України, скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанції безпідставно проігнорували залучення до розгляду справи Медвинської сільської ради як третьої особи всупереч тому, що про це заявляло Приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Дружба», оскільки судове рішення впливає безпосередньо на права Медвинської сільської ради.

16. насамкінець представник позивача зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили питання набуття права власності Приватним орендним сільськогосподарським підприємством «Дружба» на земельну ділянку для встановлення обставин обґрунтованості оскаржуваного наказу, адже спірним наказом відповідача порушене право власності позивача.