ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2026 року
м. Київ
справа №200/6836/25
адміністративне провадження № К/990/12988/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 200/6836/25
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (далі - ГУ ПФУ) до Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) «Красногорівський вогнетривкий завод» про стягнення заборгованості, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ГУ ПФУ
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2026, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді - Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ГУ ПФУ звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ПрАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2020 та за період з листопада 2020 по червень 2025 включно в сумі 10549973,73 грн.
В обґрунтування позовних вимог ГУ ПФУ зазначило, що відповідач в порушення вимог статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція №21-1), не відшкодував витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2020 та за період з листопада 2020 по червень 2025, на загальну суму 10549973,73 грн.
2. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 23.09.2025 задовольнив позовні вимоги.
Стягнув з ПрАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» на користь ГУ ПФУ заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за серпень 2020, за період з листопада 2020 по червень 2025 включно в сумі 10549973,73 грн.
3. Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 19.02.2026 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким відмовив ГУ ПФУ у задоволенні позовних вимог.
4. 23.03.2026 ГУ ПФУ звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2026 та залишити у силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2025.
5. Верховний Суд ухвалою від 27.04.2026 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
6. 08.05.2026 від ПрАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, у якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2026 - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. У справі, яка розглядається суди встановили, що ПрАТ «Красногорівський вогнетривкий завод», місцезнаходженням якого є: 85630, Донецька область, Мар`їнський район, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, буд. 4, зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в ГУ ПФУ як платник страхових внесків.
ПрАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» не відшкодувало фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за серпень 2020, за період з листопада 2020 по червень 2025 включно в сумі 10549973,73 грн, у зв`язку з чим ГУ ПФУ звернулось до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано належні та допустимі докази як правомірності нарахування відповідачу сум відшкодування фактичних витрат на виплату пільгових пенсій, так і факту направлення відповідачу відповідних розрахунків.
9. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що відповідно до положень Інструкції № 21-1 обов`язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникає лише за умови вручення платнику страхових внесків розрахунків таких витрат. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження факту надсилання відповідачу таких розрахунків, а долучені позивачем скріншоти з програми «Документообіг ПФУ» лише відображають внутрішній облік реєстрації документів та не підтверджують факту їх направлення відповідачу.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Сервіси для юристів